з нашого боку, ми зробимо, я узгоджу все необхідне з імперським міністром Ріббентропом. Головне, щоб ви й радянські художники впорались із підготовчими роботами.
– Ми докладемо всіх зусиль, – схилив голову Гущенко.
– Сподіваюсь, що і ваша творчість, геносе Гущенко, порадує нас, тим паче, як відомо, розквітнув ваш талант на теренах Німеччини! Давайте вип’ємо за геній геносе Гущенка. – Шютте підняв бокал.
Гущенко колись брав уроки в школі-студії Ганса Балушека у Берліні, а потім чотири роки навчався в Берлінській вищій школі образотворчих мистецтв.
– Як вам Берлін 20-х років? – осушивши черговий бокал, запитав Клейст.
– О, прекрасне місто! Скільки разів я малював Шарлоттенбурзький палац, прекрасні ранки над Шпреє. Любив поштовхатися на Курфюрстендам! Уроки професора Вольсфельда! Що може бути кращим! Але тоді Німеччина жила, як на вулкані. Путчі, повстання! Безробіття, шалена інфляція – марка знецінювалася щодня. У магазинах по кілька разів на день міняли цінники. Гроші були нічого не варті!
– Тепер усе інакше, геносе Гущенко. Німеччина – це стабільність, це – робота для всіх. Це – впевненість у завтрашньому дні, – продовжував за звичкою пропагувати німецькі цінності Клейст.
– Хіба не такі самі цінності відстоює Комуністична партія Радянського Союзу? – вставив і собі кілька слів Шютте.
– Не зовсім такі. Але, справді, дуже схожі, – розсіяно погодився Гущенко. Було помітно, що розмови про перевагу того чи іншого ладу його не дуже захоплюють.
– Яка зараз в СРСР п’ятирічка? – запитав Шютте.
– Третя, – наморщив лоба Гущенко.
– А в Німеччині зараз закінчується друга чотирирічка під керівництвом уповноваженого від НСДАП геносе Германа Ґерінга. Масово будуються автобани, нові державні підприємства. Скоро перетнути Німеччину автомобілем можна буде майже так само швидко, як літаком.
– Чому саме Ґерінгу доручено це? – запитав Гущенко, аби підтримати розмову. Загалом йому було байдуже, чому саме найтовщому високопоставленому німцю доручили таку відповідальну місію.
– Геносе Ґерінг дуже поважна в Німеччині людина, герой війни й довірена особа фюрера. У Першу світову він командував елітним авіаційним підрозділом Ріхтгофен й особисто збив 22 літаки противника. Французьких, англійських і, вибачте, можливо, навіть російських. У 23 році під час одного з перших виступів НСДАП він ішов поряд із фюрером і був важко поранений – одержав дві кулі. Можливо, якась із них могла поцілити в самого геносе Гітлера! Тоді дружині вдалося таємно вивезти його до Австрії. Вона фактично врятувала Ґерінга! Це дуже цікава романтична історія. Про неї в Німеччині нині пишуть книги і знімають фільми.
– Гер Гущенко має пам’ятати ті часи, адже він саме тоді жив у Німеччині, – вставив і собі Шютте.
– О, я якось випустив цей момент. Може, тому, що жив у Берліні. Там було, мабуть, спокійніше, ніж у Мюнхені!
– Так, але це був 23-й рік. Його дуже важко забути, – сказав Клейст.
Насправді