Михайло Коцюбинський

Ялинка


Скачать книгу

ий

      ЯЛИНКА

      I

      Настав святий вечiр.

      В Якимовiй хатi кипiла робота. В печi трiщав вогонь та сичав борщ. Олена, мати Василькова, крутила голубцi на вечерю. Василько сидiв долi та м’яв мак до кутi. Васильковi було лiт дванадцять. Вiн був найстарший у сiм’ї. Василько м’яв мак i все поглядав то на двох сестричок, що гралися з котом, то на батька, що сидiв на полу, схиливши голову.

      «Чого батько журяться? — думав вiн. — Чи того, що нездужають, чи того, що нема грошей викупити вiд шевця маминi чоботи?»

      Рипнули дверi. В хату увiйшов якийсь чоловiк.

      — Добридень вам, — удався вiн до Якима. — Чи не продали б ви, чоловiче, тiєї ялинки, що росте у вашiм садочку? Пани послали мене знайти дiтям ялинку на святий вечiр; я вже другий день шукаю i не можу знайти гарної…

      Яким помовчав.

      — А що б ви дали? — спитав вiн перегодом.

      — Та вже не будемо торгуватись… Кажiть цiну…

      — Три карбованцi дасте, — вiдповiв Яким.

      — Тату, — обiзвався Василько тремтячим голосом, — таж то моя ялинка, ви її подарували менi ще тодi, як мене похвалив учитель.

      На блакитнi очi в бiлявого Василька набiгли сльози. Йому жаль стало зеленої стрункої ялинки, що одна звеселяла зимою садок. Батько глянув на сина. Василько замовк, прочитавши в тому поглядi невимовний смуток.

      — Добре, я дам три карбованцi, — обiзвався чоловiк, — але мусите приставити ялинку сьогоднi, бо пани ще хотять прибрати її на вечiр.

      — А як її приставити, коли я слабий, а хлопець малий ще, — сказав Яким.

      Чоловiк глянув на Василька.

      — Не так-то вже й малий ваш хлопець… Та й недалечко їхати — годину… Завидна завезе, завидна й поверне…

      Яким подумав i махнув рукою.

      — Якось воно буде… мiстечко не за горами.

      Чоловiк дав завдаток, розказав, куди завезти ялинку, i пiшов.

      Яким трохи повеселiшав: за три карбованцi можна було викупити вiд шевця жiнчинi чоботи. Хвалити бога, Олена не ходитиме на свята в подраних чоботях.

      Вiн одягся, узяв сокиру й подався в садок. За батьком побiг i Василько.

      В садку лежав глибокий снiг. Якимовi ноги, узутi в здоровi чоботи, глибоко поринали в снiг i лишали за собою цiлу низку ямок. Василько то стрибав у тi ямки, то розгортав ногами бiлий пухкий снiг. Чорнi, голi дерева стояли в садку, настовбурчившись замерзлими гiлочками, i, наче мертвi, не ворушилися од вiтру. Пiд деревами, на бiлому, як цукор, снiгу, сiткою лягла тiнь. Аж ось здалеку зеленою глицею заманячила ялинка. Василько з батьком пiдiйшли до ялинки.

      Їм обом жаль стало молодого деревця. Струнке, зелене, веселе, воно маяло гiлочками, наче радiло гостям… Яким пiдiйшов ближче, замахнувся сокирою i вдарив по стовбуровi. Ялинка затремтiла вiд низу до вершечка, наче злякалася несподiваного лиха, i кiлька зелених глиць упало на снiг. Яким рубав, а ялинка тремтiла, як у пропасницi. Васильковi здавалось, що вона от-от застогне. Аж ось деревце похилилося, хруснуло i, пiдтяте, впало на снiг… Василько мало не плакав з жалю. Вiн бачив, як батько взяв ялинку за стовбур, закинув на плечi i понiс. Вершечок з ялинки волiкся за батьком i лишав на снiгу довгу, мов стежечка, смужку. Василько глянув на свiжий пеньок, i двi сльозини скотились йому по щiчках. Вiн не мiг бачити того пенька, того мiсця, де за хвилинку перед цим стояла його ялинка, i почав нагортати снiгу на пеньок. Незабаром з-пiд купи снiгу не стало видко пенька.

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

/9j/4AAQSkZJRgABAQEASABIAAD/2wBDAAMCAgMCAgMDAwMEAwMEBQgFBQQEBQoHBwYIDAoMDAsK CwsNDhIQDQ4RDgsLEBYQERMUFRUVDA8XGBYUGBIUFRT/2wBDAQMEBAUEBQkFBQkUDQsNFBQUFBQU FBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBT/wAARCAMeAjoDAREA AhEBAxEB/8QAHQAAAwEAAwEBAQAAAAAAAAAAAAECAwUGBwQICf/EAGIQAAIBAgMGAwUGBQEEBQUE GwECEQAhAxIxBAUiQVFhBhNxBzKBkfAIQqGxwdEUI1Lh8WIVFjNyCRckQ4IYJlNzsyU0N0RjZHWD kpSitEZWssIZJyg1NjhFVFd0doSTo9L/xAAZAQEBAQEBAQAAAAAAAAAAAAAAAQIDBAX/xAAmEQEB AQACAQQCAwEBAQEAAAAAARECMSEDEkFRYXETIjJCM0NS/9oADAMBAAIRAxEAPwD9pExMiZ6163xe iBIvfrE86GgCTE5R+tAMxym0nkCaBCLCDOnpQMkyQWga0Gec5ozfhrQIsGI4Qe0aUQ9ACx9LUB94 gAZpgnrQPWCT6HlQInKIUG2h1mgXunNEmgnFZbC4tqKBA59Dm5/hQOQxWLfe60CIlz90rpegljBN 5JoKDZT30oENcwkW0BoJZwFBkga3oBjJlisGNNaBe9IF/Tl6UEkSwIlR1JiPWtJTYKJI5dZiakKC Micrib8/7U7CmAJmSJ7k07VmXl1YAiOXKaqacmQGJuYW+lEIFgdJA5j50FRIBmDqRRSN9TANwpNi P2odoGJDWiIsNaHRAlZJAKk2I01oiQzZCSIm096IoSTAMcwOZooeEMASTEkfnRCmeRAo1hFRmzZb 9jREFiVaBlY95JFEKcgAIFuvLWidLjMGJInUyKNE2hlRNjRcZxlmCYiCOlGdLiA/EA0ZAVWC5TlI Fifq9AOLAEcxykmioZrmM2Xrp+VU6LOCoJve9quGmWmAxibgn8qiEc3FcSL62q4FmLElRciYvU6X CZzlUe6ouSNadm/BGYbh4haJvVxCZuExP9JWJiqEQFJNwomWOnwoDEF7MocycpqaqJktFup79KYg LnNDD4RrVQEmQWiepM/Ggm4FoN7W1NQ8pAbOO955xVUjljQMSdfrSjNAMvm1E/UUQScQNYEET1Pe iyGwA97lzJ1qL0hiAZNxqe1VAzQyBgI9PlRCLHDi5Mgn1ouIZ2xFYCZiY+NF6NgQpJJzaSB+lEUu KQojEERzp4R3INYgg27VyekXi8H486AXitqeXSgGMWFjMg0EeZlIm56xyohRzMnW56UBIa49e9Ax KgAwSdZ5UEjpIK6X60Fi83lmoJmRF+s9KAuGGpighm4gswVsWPKiiOhym/woiREG+v4/GgTZuGRA BiZvpQVkhCbEaGDVqgiDIPL4GohTxAzZRFBOcsQRl0v0BqiS6frpzp2mmSSFHUa9KdL2kAGDI6C9 6amLsDGuunOoqWdQhnUCII+VXBLOwEmQAIFrimAYqSVus3FVlIYWWdNTpBoGFBEcydCbUCUAjKSB GkUX4S5VRMC1pHPvROixD7kgz21PwoFMmSJHYxQ6DRBIFgepEmgQawzTGmvOgZYKZsM3F1+FBFvM zWtY2NqJuILe8BEDmZFDdXDTckkd9aAsWBJvzUH9aKkqIJ1BPLnQxLcKkGSGNwaJ0SwFA0Hyolps FEySD0BmiEJaNY5DSe1Ag0yIAAGaO9GpEM5gw0dgauJudAyABmFhJnlUQZpWzZRzg1RJPmDi7e7q KvQMye8fWfrlUXE5riZBNgoNMLUidQAekm4rSHExYErcX50Cj+WYYkHWBM86CcVjMGTHPr6VkTAg FVJYfdOpFaRToIkEBf6TQIQFknKJ50UgY5Rb7wqdokgKt2MmNT9RVKRUJYZgzcgdKIUKoIM