Ніколи не говорив. Ані слова. – Тиша. – Ніколи. Ані слова.
Бо дає йому такий необхідний час.
– Тепер, знаючи це все, ви дозволите Лорі й далі жити на цій землі? Ви хочете налагодити з нею стосунки? Ви хотіли б і далі замовляти у Бріджит речі для неї, як це робив Том? Чи ви хочете щось змінити? Що ви збираєтеся робити далі?
Він не відповідає. Він обмірковує, можливо, намагаючись зрозуміти, чи правда це все.
– Джо, – Бо м’яко торкається до нього. – Розумієте, це означає, що ви не самотні. Ви – дядько Лори.
Джо встає зі стільця, сіпаючи мікрофон на своєму лацкані. Його руки тремтять, він вочевидь засмучений, злий, його явно дратує присутність знімальної групи, ніби це вони принесли ці всі клопоти в його життя.
– Досить, – каже він, кидаючи мікрофон на тонку подушку на дерев’яному стільці. – Досить уже.
Уперше він відмовився працювати з ними.
Знімальна група прямує до хатинки Лори. Лора сидить у своєму кріслі, в тому самому платті-сорочці в клітинку, з поясом на талії, і в подертих конверсах. Її довге волосся щойно вимите, сохне, а на її чистій красивій шкірі немає ні краплини косметики.
Камера вимкнена, Рейчел надворі зі своїм обладнанням, говорить по телефону зі Сьюзі. День дощовий, на відміну від вчорашнього, надзвичайно спекотного, і Соломон замислюється про те, як вона виживає тут у розпал зими, коли навіть у його сучасній міській квартирі в Дубліні буває так тоскно. Доки Бо говорить, Лора дивиться на Соломона; через присутність Бо в цій кімнаті він почувається трохи незручно. Він відкашлюється.
Лора відтворює його кашель.
Він хитає головою і всміхається.
Бо не помічає, що між ними відбувається, готуючись до своєї розмови.
– Тож, зі врахуванням того, що ми не знаємо, наскільки Джо налаштований тобі допомагати, і зазираючи наперед, ми хотіли б, ми з Соломоном, – він заплющує очі, коли вона згадує про нього. Це її виверт, щоб завоювати довіру Лори, вона підкреслює, що вона заодно з Соломоном і, отже, заодно з Лорою, і це насправді факт – адже вона його дівчина. Але все ж їй здається, що це саме виверт.
– Ми б хотіли зробити тобі пропозицію. Ми б хотіли запропонувати тобі допомогу. Я відчуваю, що наше з тобою спілкування почалося неправильно – дозволь мені пояснити, чому. Я дуже прошу вибачити мені за те, як я поводилася, коли вперше зустріла тебе. Я була надто захоплена, – Бо кладе руку на серце, щоб показати, що вона говорить абсолютно щиро, що кожне її слово – правда. – Я знімаю документальні фільми. Я рік прожила з твоїми батьком і дядьком. – Лора здригається, почувши це, ніби правда така само болісна для неї, як для Джо. – Вони є… були надзвичайно цікавими людьми, і їхня історія захопила весь світ. Її показували в двадцяти країнах, у мене вона є ось тут. Це айпед, треба просто зробити ось так, – вона обережно проводить пальцем по екрану, дивлячись то на Лору, то на айпед, перевіряє, чи розуміє вона її.
Лора відтворює звуки айпеда.
– Просто натисни ось тут, щоб подивитися, – Бо торкається екрана, і починається фільм.
Вона дає Лорі якийсь час подивитися його.
– Я