вважатися сучасним іще років 20—30.
В останні роки життя здоров'я все частіше підводило генерального конструктора. 1979 р. він переніс складну операцію з видалення пухлини кишечника, 1982 р. різко загострився туберкульозний процес у легенях. Але не це підкосило Олега Костянтиновича, а людська заздрість і підлість. Хтось після першого випробування «Руслана» написав анонімку, почалися розгляди «у верхах». Емоційний Антонов, який завжди болісно сприймав несправедливість, помер 4 квітня 1984 р. від інсульту.
Ім'я видатного конструктора продовжує жити не тільки в літаках, створених за його особистої участі: його носить і молодша сестричка «Руслана» – «Мрія» – Ан-225, розроблена генеральним конструктором П. В. Балабуєвим. У салоні Ле-Бурже цей супергігант з'явився, несучи на спині космічний корабель багаторазового використання «Буран». «Видовище надзвичайне, такого ще не було, – писали французькі журнали. – Це літаючий ангар, у який можна запхати що завгодно – усе влізе… В Антонова з'явилися талановиті послідовники, цілком гідні покійного конструктора. Це вже не школа – це справжній університет конструювання».
Бандера Степан Андрійович
(народ. 1909 р. – пом. 1959 р.)
Український політичний діяч, один із лідерів Організації українських націоналістів, керівник українського національного опору (1939—1954рр.).
Степан Бандера – значна й суперечлива особистість в історії України. Його ім'я з ненавистю вимовляли польські й німецькі окупанти, а для радянської влади «бандерівці» стали втіленням найнебезпечніших і запеклих злочинців. Це слово на довгі роки ввійшло у мову народів, які населяли СРСР, і оцінювалося нарівні із «сепаратистами», «націоналістами» і навіть «фашистами». Породжене в надрах радянської пропагандистської кухні поняття «бандерівщина» успішно впоралось із завданням розколу українського народу на «своїх» і «чужих». І навіть у сучасній Україні воно продовжує виконувати таку функцію. Одні вважають Степана Бандеру визволителем і борцем за незалежність, інші – терористом, який для досягнення своїх цілей не щадив мирного населення.
Майбутній лідер ОУН народився 1 січня 1909 р. у селі Старий Угринів Калуського повіту Галичини, що входила тоді до складу Австро-Угорської імперії, у сім'ї греко-католицького священика. Степан був другою дитиною. Крім нього, у батьків – Андрія і Мирослави Бандер – було ще шестеро дітей.
Якщо родичі з боку батька займалися землеробством і політикою не цікавилися, то з боку матері було чимало свідомих борців за права українців: Павло Глодзинський, дядько Степана, був одним із засновників «Маслосоюзу» і кредитного товариства «Сільський господар». Ще один дядько, Ярослав Веселовський, став депутатом Віденського парламенту.
Степан ріс у будинку, де панувала атмосфера українського патріотизму, живих національно-культурних традицій. Його батько брав активну участь у відродженні Української держави