камінці. Поливали їх. Потім встромлювали поверх палички і чіпляли на них кульки.
Відпустка, яку він провів у забутих здоровим глуздом селах, на південних просторах країни, вже в котре, змінило його й так строкате життя, повне непередбачуваних курйозів.
Відпочинок вдався. Свіже повітря, якісна натуральна їжа, неймовірні історії, нові знайомства, свіжі ідеї… Це не якісь там столичні буденні теми про сірих бичків. Останнім часом він взяв за правило мандрувати пішки. Єднання з природою і всяке таке. Навіщо обмежувати себе коробкою транспортного засобу?
Безмежний степ, стрічки річок, помірний клімат – аграрний рай. Петра вразили масштаби виробництва. Поля, сади, виноградники… Просив хазяїв просто походити по плантаціях. Ті, вражені таким проханням, ввічливо пускали на імпровізовану екскурсію, дивуючись з якого дикого краю ця доросла дитина.
Петро Чорт ходив поміж рослин і говорив з ними… Він не очікував від себе такого нестримного лету душі. Особливо вразили його баштани. Південне диво – рябі кавуни, викликали у нього шалений сплеск емоцій. Куди оком кинь, аж до туди де сонце сходить, лежали ці великі, солодкі їстівні кулі. Їх були десятки тисяч. Він здійняв руки догори, закрив очі і вигукнув, що є сили: «О-о-о!!!».
Згодом йому відкрилася і зворотна сторона цієї краси… Чорт оцінив копітку працю людей, які вирощують ці скарби. Скільки вкладено в землю людської енергії! Тепер Петро знав напевне, чим буде займатися найближчим часом.
На осінь вирішив вступити на заочну форму навчання до аграрного університету. Обрав відразу два факультети. Агрономія і інженерія… Так він міг навчатися, заробляти гроші на життя, завершити недописаний роман, а ще втілювати в реальність свою нову ідею.
Чорт аж занадто наполегливо перейнявся вивченням відповідних наукових галузей. Життя набуло структури чіткого алгоритму. Мозок карбував новий формат реальності. До цього часу, приспаний потенціал творця, вдало починав продукувати неймовірні варіанти втілення нових ідей. Відповідні напрацювання в цій галузі вже були, але таке революційне рішення могло визріти тільки у голові Петра.
…Закінчив навчання екстерном за три роки.
Як йому це вдалося? Неймовірно, але Петро й сам не міг повною мірою усвідомити, що ж насправді відбулося. Він вже не той Петро, який тільки мріяв і насолоджувався життям. В ньому виникла непереборна потреба по мірі своїх сил і можливостей вносити корективи в процеси буття…
Не за горами той час, коли йому не забракне духу знати всю правду про себе. А поки Петро Петрович Чорт – доросла дитина, яка росте і прагне до знань.
Хто він? Звідки? Навіщо? Ці вічні проблеми актуальні не тільки для нього, бо й звичайні люди теж в одвічному пошуку, бо замість відповідей отримують все нові й нові питання.
Втілення в реальність ідеї безсмертних рослини, пришвидшила звістка про друк престижним видавництвом його збірки казок. Петро, на радощах, витратив всі заощадження на купівлю кольорових повітряних кульок зі смайликами, які роздав на площі випадковим перехожим.
Він