стріпнула поділ, немовби щойно квасолю лущила. – Голька Середа приносила штани порізані… Ну… Голька Середа, глуха, як дуплява верба… Коло греблі сидить. Не знаєте?.. У неї чоловік крамницю тримав. «Сад-город» називалась… Підкинули йому потяті штани. Так-о на криницю… Уже через тиждень пішов на той світ. А Голька прибігла після похорону: подивись, каже, що це значить… Нагадалась!..
– Коли це було? – сотав з неї корисну інформацію Нагорняк.
– Десь так… Дайте пригадати!.. Після Спаса… На початку осені, – прихильно, як благодійниця, яка обдарувала нерозумних дітей, поглянула на них суха дубова дошка у платті й кофтині. – Та я вже не могла помогти… Тут-о помогла. Нехай той чоловік, який вас прислав, не хвилюється… Йому нічого не загрожує. Ну… Хіба що може захворіти. Коли в голову багато візьме… Або трохи постраждає…
– Хто це?.. Чи що це?.. Такі діла витворяє?.. – прокурорський слідчий крутився навколо здобичі й не міг її винюхати.
– Там чотири руки. Чорні… Темні… Одна ножицями крає, – зазирнула кудись у себе, як у глечик з довгою шиєю, стара ворожка. – Другий розносить…
– І що?.. Це може вбити?.. – не повірив у такий розклад Михайло Чорний. – Убити може?..
– Людина бере собі в душу… м’яку й незахищену… й починає переживати, – пояснила механізм дії напусту й химороди Ликера Бунька. – Пускає усередину лихого, який точить сили… П’є кров та збиває з пуття. Робить помилки, зашпортується… Мічена й проклята людина сама себе згинає й зі світу зводить. Рано чи пізно…
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.