і навіть сильної блювоти;
– можлива амнезія (стан, який стирає з пам’яті людини ті події, які спровокували отримання самої травми, або події, що передували такій).
Перша допомога при черепно-мозковій травмі:
– постраждалого важливо укласти на спину, і при цьому повністю контролювати його стан (контроль свідомості та дихання);
– при відсутності свідомості постраждалого необхідно укласти в стабільне бокове положення;
– безпосередньо на відкриту рану слід накласти стерильну пов’язку.
3.5. Особливі ситуації. Інші невідкладні стани
3.5.1. Опіки
Опіки бувають викликані різними чинниками.
Термічний опік
Вплив за рахунок тепла – полум’я, високих температур рідини, нагрівання металу, перегрітої пари, розпечених твердих тіл.
Дії при термічних опіках:
– важливо швидке охолодження проточною водою (це стосується ситуацій, коли джерело опіку вже локалізовано);
– зняти одяг з постраждалого за умови, що він не прилип до шкіри (розрізати, щоб не пошкодити тканини шкіри);
– після роздягання постраждалого забезпечити захист від гіпотермії (за допомогою ізотермічної фольги).
Хімічні опіки
– Промислові кислоти: азотна, соляна, сірчана тощо.
– Лужні речовини: гідроксид натрію, калію, кальцію.
Дії при опіках, викликаних хімічними речовинами:
– промивання поверхні проточною водою в таких ситуаціях має бути більш тривалим, щоб впевненитися, що матеріал видалений та не залишилося ніяких слідів;
– глибина опіку прямо пропорційна часу контакту, концентрації речовини, властивості речовини.
Електричні опіки
Відбуваються через контакт з електричним провідником під напругою.
– При опіках, викликаних електрикою, важливим є від’єднати постраждалого від джерела живлення (або вимкнути джерело живлення).
– Завжди існує можливість пошкодження шийного відділу хребта (в зв’язку з механізмом дії).
Електричні опіки бувають на поверхні і в глибині тіла.
– Знайти точку входу і точку виходу електроенергії. Це важливо, оскільки вони надають інформацію про шлях струму по внутрішнім органам.
Небезпечні локації і опіки:
– опіки на ділянці шиї та обличчя небезпечні, тому що можуть супроводжуватися дихальними ускладненнями;
– всі опіки на ділянці верхніх повік, рук, області таза, місць згинання кінцівок, кільцеві ураження кінцівок;
– опіки, що перевищують більш ніж на 30 % площі тіла, незалежно від ступеня.
Оцінка ураження опіків постраждалого:
Для розрахунку площі опіку застосовують спосіб під назвою «правило 9 (Уоллеса)»
Класифікація ступенів
Залежно від площі руйнування тканини і глибини опіку визначають такі ступені опіків:
І ступінь опіків
– Бувають тільки в поверхневому шарі шкіри.
– Проявляються почервонінням, набряком,