Секрети старовинної скриньки. Александр Владимирович Макаров

будинків. Стіни з черепашника товсті, тож практичні одесити роблять у них ніші, де ховають різне добро.

      Олесь відчинив стінну шафу, але там, як завжди, стрункими рядами стояли підручники. Жодного натяку на скарб не було. Костянтин Іванович витяг декілька книг і підняв клапоть шпалерів.

      "Справжня схованка!" – подумав Олесь, наглядаючи, як дід дістає маленьку, старовинну на вигляд скриньку.

      – Я й сам усе це випадково виявив – під час революції господарі зберігали там свій маєток.

      – Великий маєток?

      – Та так, пару мільярдів.

      – Ти що, діду, жартуєш?

      – Нітрохи. Там були переважно керенки. А на пару мільярдів керенками можна було за тої пори купити лише мішок картоплі.

      – І все? – розчаровано поспитав Олесь.

      – Ні, там були ще одеські гроші та облігації.

      – А що це за одеські гроші?

      – Слухай! Кожна революція мусить змінювати життя людей на краще, та найчастіше виходить навпаки. Так було і в сімнадцятому році.

      В Україні одна влада змінює іншу. Економіка, а з нею

      Й фінанси зазнають цілковитого рейваху. Пересуватися просторами імперії стає і важко, й небезпечно. Бракує і грошей. Уряди так хутко міняються, що гроші зі столиць, де їх друкують, деколи просто не доходять у провінцію. Трохи більше ніж за півтора року влада в Україні чотири рази переходила з рук до рук. Центральну Раду, що очолювала Українську Народну республіку менше року, змінив уряд гетьмана Скоропадського, а Республіка обернулася Українською Державою. Вже за шість місяців урядування в країні перейшло до Директорії, що її очолював С. Петлюра (14 листопада 1818 року), а 1 червня 1919 року тут запанувала радянська влада. А ще білогвардійці, німці й чимало самозваних правителів та отаманів. Та жити треба за будь-якої влади, й місцеві власті починають самі друкувати гроші. Декотрі роблять просто. Наприклад, Нестор Махно ставить на грошові знаки досить грубо виготовлений штамп. На штампі напис: "1. РЕВ. АРМІЯ УКРАЇНИ МАХНА/50 руб." Таким способом махновці обертають денікінські п'ятирублівки в п'ятдесятирублівки. Зиск очевидний, вартість банкноти збільшилася вдесятеро. Гроші стрімко знецінюються. У величезній кількості почали з'являтися так звані грошові сурогати, що їх почали друкувати всі, кому не ліньки. Серед тих, хто випускав гроші за тої пори, можна зустріти і Бердичівське товариство заохочення конярства, і загадкову "Новоросійську "Чашку чаю", й "Одеський трамвай", і навіть катеринославський кооператив із грізною назвою "Геть хвости".