Конфіденційна інформація – інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.
2. Розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди – лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Стаття 8. Таємна інформація
1. Таємна інформація – інформація, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.
Стаття 9. Службова інформація
1. До службової може належати така інформація:
1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
2. Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування».
Закон України «Про захист персональних даних» (2010)
Стаття 5. Об'єкти захисту
1. Об'єктами захисту є персональні дані.
2. Персональні дані, крім знеособлених персональних даних, за режимом доступу є інформацією з обмеженим доступом.
Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» (2003)
Стаття 15. Обіг електронних документів, що містять інформацію з обмеженим доступом
В інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами, що містять інформацію, яка є власністю держави, або ІзОД, повинен забезпечуватися захист цієї інформації відповідно до законодавства.
Таким чином, потрібно захищати ІзОД та інформацію, що є власністю держави та циркулює в інформаційно-телекомунікаційних системах.
Види захисту інформації
1. Організаційний – попередження доступу на об'єкт інформаційної діяльності сторонніх осіб за допомогою організаційних заходів (охорона, пропускний режим, регламентація доступу тощо).
2. Інженерний – попередження доступу на об'єкт інформаційної діяльності сторонніх осіб та руйнування об’єкту захисту внаслідок навмисних дій або природного впливу інженерно-технічними засобами (обмежуючі конструкції доступу, відеоспостереження, охоронно-пожежна сигналізація тощо).
3. Технічний (ТЗІ) – забезпечення обмеження доступу до інформації