овець від козлів49, – Бролі продовжив описувати генеалогії як списки, таксономії, реєстри. Прикінчив чарку хересу, налив собі ще одну, випив і знову наповнив. – Ми так хизуємося нашим Біллем про права, а це ж список! Як і дев’яносто п’ять тез Мартіна Лютера, які він прибив до дверей собору під час фестивалю Fasching!
Коли Джамал і Кішоун глянули на нього з порожніми виразами облич, він проревів:
– Якби ви двоє читали Льюїса Гайда50 і Віктора Тернера51 , а не курили натомість солі для ванн і бавилися «Покемон-Ґоу», то знали б, про що я говорю!
Завиграшки переходячи на лекцію, яку Бролі проводив незліченну кількість разів, він проголосив:
– Ритуали перестановки влади!
Джамал з Кішоуном налаштувалися на тягучу моралізаторську проповідь.
Дисертація Бролі била джерелом: більшість громадянських суспільств увічнювали свій статус-кво, практикуючи такі ритуали. Щороку на короткий період, інколи сезонно, громадяни найнижчих класів отримували владу над головними. У сучасних суспільствах така ситуація виникає досі на Гелловін, у день об’єднання літа й осені та, ймовірно, живих і мертвих. Уночі 31 жовтня безпорадні діти вдягають чужі костюми: тварин, мертвих і вигнаних самітників на кшталт ковбоїв чи волоцюг. Хлопці переодягаються в дівчат, а дівчата – в хлопців, і всі ці чужі інші отримують владу вільно пересуватися і вимагати данину з власників майна, чесних членів суспільства. Якщо данину не платять, погроза «гаманець або життя» передбачає майнові збитки.
– А що, – бризнув слиною доктор, – до 1920-х років спалили стільки домів і порізали стільки шин, що газети почали діяти у змові зі страховими та кондитерськими компаніями, щоб заснувати ритуал роздачі цукерок! – Він дивувався: – Уявіть собі! Бідні спалювали будинки багатих! Мстили за всі образи попереднього року!
Навіть різдвяні колядки – радісні традиційні різдвяні колядки – були кривавою забавою. Бідні збиралися біля будинків багатих і співали, погрожуючи. Лише хабарі у вигляді золота і дорогої їжі могли відправити їх до наступного дому. Наш звичай покладання квітів на похоронах бере початок від давнього ритуалу, коли місцеві бідняки збирали польові квіти і духмяні трави. Вони приходили до трун мерців і подавали їх людям на похороні в обмін на гроші та хліб.
З неприхованим дитячим ентузіазмом доктор плюснув ступнями в мисці води.
Він проголосив:
– В армії повно традиційних випадків, коли офіцери мусять протягом короткого періоду підпорядковуватися молодшим за званням. На борту ядерних підводних човнів кожен похід передбачає ніч «Кафе шефа». Це святкова вечеря, коли офіцерський склад човна прикрашає кают-компанію, наче дорогий ресторан, а тоді самотужки готує розкішні страви і подає їх рядовим і сержантам. В Америці до Громадянської війни подібний ритуал перестановки влади був відомий як сатурналії. На Різдво власник плантації робив рабам подарунки і дозволяв їм відправлятися на недалекі відстані, щоб відвідати родичів на сусідніх плантаціях. Усім рабам давали кілька днів свободи.