відмовитися – користі ніякої: я дещо розумів з того, що каже мій знайомий, але сам висловлювався переважно жестами. А в Манчестері мені довелося тягати з собою те саме дівчисько з динамівської прес-служби як перекладачку – навіть до пабу, де ми з ним урешті неабияк набралися.
З текстами було легше – я регулярно переглядав англомовні спортивні сайти й помалу опанував термінологію. Та й більшість повідомлень Кайла не були складними – як-от те, що зараз було на екрані:
«Привіт. Ну як тобі гра?»
Я зайшов у Google-перекладач і набрав:
«Добрий вечір! Усе як завжди. Це не чемпіонський футбол! “Олд Траффорд” так свистів, що в Києві було чути навіть без трансляції. Правда?»
Потім я скопіював у віконці переклад і надіслав відповідь.
«Багато нових гравців. Їм потрібний час на адаптацію»,– миттєво відгукнувся Кайл.
Я заперечив:
«Але ж це не якісь посередності. Клуб витратив на них понад сто мільйонів євро».
Кайл (мені навіть почулося засмучене зітхання):
«Так, це те, у чому звинувачуватимуть тренера в разі навіть мінімальної невдачі в сезоні».
«Згодний».
«До речі, Алексе, чи не хотів би ти допомогти улюбленій команді?»
«Боюся, я застарий, щоб зіграти за “МЮ”. Чи ти пропонуєш мені місце ван Гала? – я посміхнувся, дивлячись у монітор.– Дякую за довіру, але я можу не впоратися з тиском, який мої й твої колеги чинитимуть на будь-якого наступного головного тренера. І все це через провальну роботу нинішнього!»
«Ні, я цілком серйозно!»
У спілкуванні з англійцями, особливо в листуванні, є велика проблема – труднощі з оцінкою навіть найпростішого на вигляд тексту. Важко зрозуміти, особливо до ладу не знаючи мови, що вони жартують. З іншого боку, ти можеш сприйняти фразу в іронічному ключі, тоді як в англійській вона має інше значення – стале й абсолютно серйозне. Легко втрапити на слизьке, а часом і образити людину мимоволі.
«Що ти маєш на увазі?»
«З твого дозволу, я дав твій e-maіl містерові Ґленну Бейлі. Він працює в структурі клубу. Гадаю, він має намір тобі щось запропонувати».
«Що саме запропонувати?» – я мимоволі напружився.
«Він про все повідомить у листі. Сподіваюся, ти не ображаєшся, що я поділився твоїми персональними даними?»
«Ні, звичайно, ні».
«О’кей, тоді я далі працюватиму. Хай щастить!»
Я підвівся з-за столу і пройшовся кімнатою. Глянув у вікно – уже остаточно споночіло. У жовтому світлі ліхтаря було видно, що ллє як із відра.
– У нас тут свій туманний Альбіон,– пробурчав я, зачиняючи кватирку.– Тільки з футболом гірше.
Я знову підсів до ноутбука й відкрив пошту. Спам – як і всюди.
Заробляй 500$ на день.
Нічний розпродаж.
Анонімний секс-шоп.
Нудьгуєте? Тоді зазирніть до нас.
Оксана, 28 років, підморгнула Вам.
У купі сміття знайшлося кілька повідомлень