я його брат. І це велика честь».
Десь із годину тому над містечком пройшов дощ. Вологе молоде листя яблунь, кленів та інших деревець уздовж вулиці приємно вилискувало, поступово перетворюючись із темно-зеленого на чорне. Десь цівкали дрібні пташки, умощуючись на ночівлю. Іздалеку, з передмістя, глухувато долинав гавкіт самотнього пса. гайнріх підійшов до вікна й причинив одну половинку. гавкіт майже стих. гайнріх сів на місце біля столу.
Він знову сягнув рукою, цього разу тарілки. Хліб із картопляним салатом після ковтка солодкої кави був солонуватим і масним. Тепер надкус на хлібі набув форми цифри «три» з майже однаковими дугами. Проте нижня все ж була трохи меншою. гайнріх подивився на хліб згори вниз, трохи відвівши руку ліворуч. Знову підніс їжу до рота, та, замислившись, відклав.
«Але ж якщо він такий геніальний, то все, ним сказане, може бути продовжене… – чергова думка прилаштувалась до попередньої шеренги, ставши точно в потилицю попередній. – І ця його фраза… Чекай-но, як то він сказав?..»
Знову ковток цикорієвого напою, знову солодка хвиля покотилася горлом униз. «як же то він сказав? Ну, як? Ага! Кожен народ заслуговує на таких правителів, яких має. Чи ні? Ні, не так! Кожен народ має таких правителів… Таких правителів, на яких заслуговує… Ось! Воно!»
Гайнріх умочив перо в мідний каламар, старовинний, дуже схожий на кухоль із кавою. Схилився над папером.
Замислився. Крапля атраменту безгучно повзла пером униз, до вістря. Перш ніж остаточно набрякнути й упасти, вона таки встигла стати словом – Гайнріх почав писати:
Кожен народ має таких правителів, на яких заслуговує.
…
Кожен народ має таких святителів, на яких заслуговує.
Кожен народ має таких мислителів, на яких заслуговує.
Кожен народ має таких хулителів, на яких заслуговує.
Кожен народ має таких просвітителів, на яких заслуговує.
Кожен народ має таких визволителів, на яких заслуговує.
Кожен народ має таких поневолювачів, на яких заслуговує.
Кожен народ має таких порадників, на яких заслуговує.
Кожен народ має таких зрадників, на яких заслуговує.
Кожен народ має таких стариків, на яких заслуговує.
Кожен народ має таких мудаків, на яких заслуговує.
Кожен народ має таких жінок, на яких заслуговує.
Кожен народ має таких дітей, на яких заслуговує.
Кожен народ має таких калік, на яких заслуговує.
Кожен народ має таких богів, на яких заслуговує.
Кожен народ має таких ворогів, на яких заслуговує.
Кожен народ має таких священників, на яких заслуговує.
Кожен народ має таких грішників, на яких заслуговує.
Кожен народ має таких солдатів, на яких заслуговує.
Кожен народ має таких політиків, на яких заслуговує.
Кожен народ має таких селян, на яких заслуговує.
Кожен народ має таких робітників, на яких заслуговує.
Кожен народ має таких художників, на яких заслуговує.
Кожен