Макс Бонд

Мертвий бал


Скачать книгу

про це не сказав.

      – Річарде, розважся хоч трохи, – продовжила Олівія. – Он я помітила серед тих трьох чоловіків Джона. Піди поспілкуйся.

      – Але я вже тричі за вечір спілкувався з ними!

      Олівія здивовано поглянула на мене.

      – Про що ти кажеш, Річарде? Ми ж тільки прийшли і містер Андервуд – єдиний з ким ми перекинулись словом.

      – Невже?

      – Річарде, ти здається ще не напився… – вона подивилась на мене, як на божевільного і усміхнулась.

      Невже вона мене розігрує? Але я кілька років вивчав людську поведінку, і зараз міг впевнено сказати, що Олівія говорила абсолютно серйозно. Навряд вона могла мене розіграти. За дев’ять років шлюбу я надто добре вивчив Олівію. Вона не вміє стримувати емоцій, а отже розіграти мене не може також.

      Тут точно відбувається щось дивне і я повинен зрозуміти що саме.

      Як порадила Олівія я пішов до Джона, Віктора і Бредлі, які стояли на тому самому місці де стояли і раніше.

      – Річард! – викрикнув Джон, коли побачив мене.

      Я мовчки підійшов до них.

      – Офіціант, – позвав Джон, – бокал вина, будь ласка.

      – Ні, дякую, – відповів я. – Я за цей вечір добре напився.

      Джон здивовано поглянув на мене і сказав те, чого я боявся більше всього почути.

      – Ох… Друже коли ти встиг? Бал тільки но почався!

      – Можеш сказати скільки він триває?

      Джон дістав з кармана годинник.

      – Приблизно двадцять-тридцять хвилин, – відповів він.

      – Зрозуміло.

      – Точно! – вигукнув Джон. – Треба ж тебе познайомити з Бредлі.

      Чоловіки підняли маски, і я побачив ті ж обличчя, які бачив зо п’ять години тому, коли вперше їх зустрів.

      – Я Бредлі, – сказав він, протягнувши руку.

      Я невпевнено її пожав.

      – Перепрошую, Бредлі, але ми… уже знайомі, – сказав я.

      – Невже? – здивувався Бредлі.

      – Так, містере Бредлі. Ви розповідали, що працюєте дизайнером одягу, а Віктор – ваш найкращий друг, якого ви приїхали навістити. Ще ви казали, що більшість одягу у Віктора – це ваші роботи. А згодом ви ще поділилися своєю мрією.

      – І що ж це за мрія?

      – Ви мрієте об’їхати усю Францію, адже це ваша рідна країна. А ще ви недавно зустріли дівчину з якою хочете після повернення побратися.

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

/9j/4AAQSkZJRgABAQEASABIAAD/2wBDAAEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQH/2wBDAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQH/wgARCAhhBdwDASIAAhEBAxEB/8QAHgABAAICAgMBAAAAAAAAAAAAAAkKBwgBBgIDBQT/xAAbAQEAAQUBAAAAAAAAAAAAAAAABAECAwUGB//aAAwDAQACEAMQAAABncHje0AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAA