тризуба». Одна з його мозаїк зображує дельфіна, друга – чорний тризуб, обвитий стрічками. Інший будинок прикрашає чудова мозаїка з зображенням бога вина Діоніса з пантерою, священною твариною цього бога.
Діоніс з пантерою. Мозаїка житлового будинку на острові Делос
Винаходом давніх греків є театральні вистави, для влаштування яких будувалися спеціальні споруди – театри. Давньогрецький театр не мав даху, вистава відбувалась під відкритим небом. Він влаштовувався на схилі пагорба, в якому робили штучне напівкругле заглиблення. Ряди сидінь для глядачів мали вигляд півкола і розташовувалися на схилі один над одним. Будова театру складалася з трьох частин: театрону – частини, де розміщалися глядачі, орхестри – майданчика, де виступав хор, і скени – невеликої будови, де перевдягався актор. Іноді театри були дуже великими. Наприклад, афінський театр міг вмістити 17 000 глядачів, майже всіх вільних громадян міста. Попри те, що архітектура грецьких театрів дуже проста і навіть утилітарна, на багатьох вона справляє велике враження своєю гармонійністю. Великої слави завдяки своїй красі і унікальним акустичним властивостям зажив театр в Епідаврі, що був зведений у IV ст. до н. е. біля знаменитого святилища Асклепія, бога лікування.
Театр в Епідаврі
Будівельні майстри Давньої Греції перші ввели поняття ордера в архітектурі. Слово «ордер» означає порядок, певну співрозмірність окремих частин споруди. У класичній грецькій архітектурі існувало три ордери: доричний, іонічний та корінфський. Найдавнішим є доричний ордер. Споруди, виконані в цьому ордері, були найбільш приземкуваті. Колони робили порівняно товстими. За уявленнями давніх греків, доричні споруди символізували мужність та силу. Пропорції їх окремих деталей пов’язувалися з пропорціями чоловічої постаті. Стовбур доричної колони був прорізаний поздовжніми жолобцями, що носять назву канелюри. Зверху колона закінчувалася капітеллю, що складалась з округлої кам’яної подушки і пласкої плити. Подушка та плита мають відповідно назви ехіна та абака. Колони підтримують гладку, вкладену упоперек балку, що носить назву архітрав. Потім іде фриз – широка горизонтальна смуга, як правило, прикрашена барельєфами, а далі – карниз. Часто фриз складався з тригліфів – вузьких, прорізаних жолобцями прямокутників, та метоп, майже квадратних плит, на яких вирізьблювали міфологічні сцени. Торцеві сторони храму вінчали трикутні фронтони, теж оздоблені карнизом.
Іонічний ордер. Малоазійський варіант
Іонічний ордер. Аттичний варіант
Доричний ордер
Капітель іонічної колони
Колони іонічного ордера є тоншими та вищими за доричні. Їх порівнюють зі стрункою жіночою постаттю. Канелюри прорізані глибше і розділені плескатими гранями, що створює неповторну гру світла та тіні. Капітель має більш примхливий