було Бога до тебе? Тоді назвемо тебе Вишнім, царем над царями, коли приймеш Вишній Єрусалим і святая святих.
Він же спорядив багатьох воїнів, пішов і взяв Єрусалим і, повернувшись назад, сказав їм:
– Як Бог звелить і скаже, так і створить, так і я створив; тепер називайте мене Богом.
Мав же він трьох філософів. Відповідаючи йому, перший сказав:
– Як неможливо боярину в царській палаті назватися царем і не вилетіти геть, так і ти, якщо хочеш називатись Богом, то виступи із Всесвіту всього і там звися Богом.
І каже другий:
– Не можеш ти називатися Богом.
І запитав цар:
– Чому?
Він же відповів:
– Мовить пророк Єремія: «Боги, що не створили неба і землі, нехай загинуть». Якщо хочеш загинути, царю, то називайся Богом.
І сказав третій:
– Господине мій, царю, допоможи мені якнайшвидше!
І каже цар:
– Що з тобою?
І відповів філософ:
– Корабель мій за три версти звідси тоне, а все багатство моє на ньому.
Відповів цар:
– Не бійся, я пошлю людей, і вони доставлять його сюди.
І каже філософ:
– Навіщо, царю, утруднювати людей своїх? Пошли тихий вітер, нехай врятує його.
Він же, зрозумівши, промовчав, і неприємно йому стало, і пішов він до цариці в палату.
І сказала цариця:
– Філософи випробовували тебе, царю, сказавши тобі, що не можеш називатися Богом. – Прагнучи втішити його в печалі тій, сказала вона: – Ти єси цар, ти багатий і достойний честі великої, але здійсни бодай одне чудо, тоді називайся Богом.
І запитав цар:
– Яке саме?
Відповіла цариця:
– Дар Божий, котрий маєш в собі, поверни Богові.
Він же сказав:
– Який дар?
– Верни назад душу свою, яку тобі вдихнув Бог в тіло твоє, тоді звися Богом.
Він же відповів:
– Якщо не буде душі в мені, в тілі моєму, як наречуся Богом?
Цариця ж сказала йому:
– Якщо душею своєю не володієш, то й Богом не можеш називатися.
Як творилися псалми
Коли Давид сів писати Псалтир, то не відав, звідки у нього думки беруться, з чого вони походять. Один вельможа іменем Віор хотів щось таємно сказати цареві. Давид сказав:
– Прийди вночі і розкажи мені.
Віор прийшов увечері і побачив юнака, який щось нашіптував цареві на вухо. Не посмів він їх потривожити і пішов. Наступного дня говорить йому цар:
– Чому не прийшов таємно? То ж прийди ввечері і повідай мені про все, що бачив.
Віор прийшов і, побачивши юнака, котрий на вухо цареві щось нашіптував, повернувся назад. На другий день цар сказав йому гнівно:
– Чому не прийшов, як я сказав тобі?
Віор же відповів:
– Тричі я приходив, але жодної ночі не застав тебе самого.
Тоді цар зрозумів, що сталося, і говорить:
– Прийди ввечері.
Коли ж Віор прийшов увечері, Давид