має допомогти жінкам досягти свого справжнього потенціалу, уміщено мої давні думки і багато нових ідей. Переглядаючи основи й додаючи до них дещо, ми створюємо тверде підґрунтя для майбутнього. Поглиблювати мудрість жінок – це найкраще, що ми можемо зробити для планети. Коли жінок пригнічують – програють усі. Коли жінки перемагають – перемагаємо ми всі.
Луїза Л. Хей (1926–2017). Епіграф до видання 1997 року
Вступ
Створювати що-небудь нове і свіже вдається значно краще, якщо ви свідомо «завершуєте» вже готове й вимислюєте нове.
Насамперед, будь ласка, пам’ятайте, що всі вчителі – це просто кроки на вашому шляху до зростання. Я теж один із таких кроків. Не цілителька, бо нікого не зцілюю. Я тут, щоб допомогти вам віднайти свою силу, щоб поділитися своїми ідеями. Закликаю вас читати багато книжок і навчатися в багатьох викладачів, оскільки жодна людина чи система не можуть охопити всього. Життя надто широке, щоб ми могли повністю його осягнути, життя повсякчас зростає і розширюється. Тож візьміть найкраще з того, що прочитаєте в цій книзі. Поглиньте інформацію, скористайтеся нею та йдіть далі, до інших учителів. Повсякчас розширюйте й поглиблюйте власне розуміння життя.
Усіх жінок – серед них і ви, і я – з дитинства соромлять і звинувачують. Наші батьки й суспільство програмували нас на те, щоб думати й поводитися певним чином – бути жінками, з усіма правилами, нормами й розчаруваннями, пов’язаними з цією жіночою роллю. Дехто з нас із великим задоволенням грає цю роль. А дехто – ні.
Життя плине хвилями, з новим навчанням і досвідом, з періодами стрімкого зростання. Зараз ми проходимо період чудового розвитку. Так довго жінки були повністю підвладні примхам і системам світогляду чоловіків. Нам розповідали, що ми можемо робити, коли ми можемо це робити і як. Пригадую, як маленькою дівчинкою мене вчили йти на два кроки позаду чоловіка, дивитися на нього знизу вгору й запитувати: «Що мені робити?» Мені не наказували так діяти, але я дивилася на матір і поводилася, як вона. Материн досвід підказував демонструвати цілковиту покірність перед чоловіками, вона сприймала приниження за норму, тому так само робила і я. Це прекрасний приклад того, як ми вивчаємо наші сценарії – переймаючи й повторюючи поведінку та переконання батьків.
Мені знадобилося багато часу, щоб зрозуміти, що така поведінка не є нормальною, що не на таке я як жінка заслуговую. Поволі змінюючи власну внутрішню систему переконань – свою свідомість – я почала формувати свою самоцінність і самоповагу. Водночас змінювався мій зовнішній світ, і я більше не притягувала чоловіків, схильних домінувати та принижувати. Внутрішня самоцінність і самоповага – це найважливіше, що може бути в жінці. Якщо цих рис немає, слід їх розвивати. З міцною самоцінністю ми не зазнаємо становища жертви. Ми згоджуємося на домінування інших лише тому, що приймаємо й віримо, що ми «не хороші» чи нічого не варті.
Сьогодні[1] я хочу зосередити свою роботу на тому, щоб допомогти жінкам стати всім, чим вони можуть бути, і досягти справжньої рівності в цьому світі. Я хочу допомогти збагнути, що всі жінки мають любов до себе, самоцінність, самоповагу й місце сили в суспільстві. Це жодним чином не означає принижувати чоловіків. Навпаки, ідеться про досягнення справжньої рівності між статями, від якої виграють усі.
Під час читання книги пам’ятайте: щоб змінити свої переконання й погляди, потрібен час. Скільки часу це забере? Як швидко ми зможемо зрозуміти й засвоїти нові ідеї? Для кожного по-різному. Тож не встановлюйте обмежень і часових рамок для руху вперед; просто виконуйте свою роботу якнайкраще, і Всесвіт із його необмеженими знаннями вестиме вас у потрібному напрямку. Крок за кроком, мить за миттю, день за днем – практика приведе нас туди, де ми хочемо опинитися.
Розділ І
Починаємо: і вчитися чимало, і робити багато
Хочу показати вам типовий приклад того, як жінок програмували в минулому. Це уривок, на який я наткнулася в підручнику з ведення господарства для середньої школи 1950-х років! Так-так, усе це було насправді.
1. Вчасно готуйте вечерю. Плануйте заздалегідь, щоб вчасно приготувати смачну їжу. Це спосіб показати чоловікові, що ви подумали про нього й переймаєтеся його потребами. Більшість чоловіків повертаються додому голодними в очікуванні смачної їжі й теплого привітання.
2. Підготуйтеся самі. Виділіть 15 хвилин на відпочинок, щоб мати свіжий вигляд, коли чоловік увійде в дім. Підфарбуйтеся, прикрасьте волосся стрічкою, потурбуйтеся про те, щоб гарно виглядати. Чоловік щойно був у натовпі натруджених людей. Будьте трохи веселішою і трохи цікавішою. Йому потрібне натхнення після нудного дня.
3. Приберіть безлад. Ще раз, востаннє, пройдіться головними кімнатами будинку просто перед появою вашого чоловіка, збираючи підручники, іграшки, папір тощо. Потім обмахніть столи ганчіркою від пилу. Ваш чоловік відчує, що дістався раю, де панують лад та спокій, і також надихатиме вас!
4. Підготуйте дітей. Виділіть кілька хвилин, щоб вимити руки й обличчя дітей