б пристати, – це подорож на метро. Ну, хіба що для відвідин Аннабель. Її щотижневий візит до перукарні також не підлягав обговоренню, а біле вино замість шампанського – це взагалі немислимо. Жінка також не могла відмовитися від своєї ложі в Альберт-холі або абонементу на Вімблдон. Бофі Бріджвотер якось їй казав, що дехто з його друзів здавали свої місця в оренду, коли ними не користувалися. І хоча це вельми вульгарно, вона була змушена визнати, що це краще, ніж взагалі їх втратити.
Однак віднедавна Вірджинія стала отримувати більше брунатних конвертів у свою поштову скриньку. Вона залишала їх невідкритими, марно сподіваючись, що якось минеться, але за ними часто приходив лист від адвоката із попередженням про наближення виклику до суду, якщо рахунки його клієнта не будуть сплачені упродовж чотирнадцяти днів. І ніби усіх цих негараздів було недостатньо, так іще цього ранку прийшов лист від управителя банку з проханням зустрітися з її ясновельможністю якнайшвидше.
Вірджинія зроду не зустрічалася з менеджерами банку, і це, звісно, було незручно. Але, повернувшись на Кедоґан-Ґарденс і відчинивши вхідні двері, вона виявила, що брунатних конвертів на столі у передпокої зараз набагато більше, ніж білих. Вона віднесла листи до вітальні, де розділила їх на дві купки.
Кинувши в кошик для сміття вже друге прохання від управителя банку про термінову зустріч, вона звернула свою увагу на білі конверти. Кілька запрошень від друзів провести вихідні за містом, але вона нещодавно продала свій маленький «ем-джі-бі»[23] й більше не мала власного транспортного засобу. Запрошення на бал – але туди не можна двічі приходити в тій самій сукні. Ескот, Вімблдон і, звісно ж, садова вечірка у Букінґемському палаці. Але найбільше її заінтригувало запрошення Бофі Бріджвотера з рельєфним візерунком.
На думку батька, Бофі – марна трата часу. Однак він мав честь бути молодшим сином віконта, що дозволяло йому обертатися серед людей, котрі були дуже раді оплачувати його рахунки. Вірджинія прочитала послання від Бофі. Чи не хотіла б вона приєднатися до нього за обідом у «Гаррі» (що, безумовно, означало, що платити буде не він), аби поспілкуватися з його давнім американським приятелем (вони, мабуть, зустрічалися зовсім нещодавно), Сайрусом Д. Ґрантом III, котрий відвідував Лондон уперше і не знав, як розважитися в місті?
– Сайрус Д. Ґрант III, – повторила донька графа.
Де вона раніше чула це ім’я? Ага, Вільям Гікі. Вірджинія взяла вчорашню «Дейлі експрес» і знайшла стовпчик пліток, ніби гравець, який перевіряє результати перегонів. «Сайрус Д. Ґрант III відвідає Лондон цього літа, щоб провести тут весь сезон, – повідомляв Гікі. – Зокрема, щоб поспостерігати за своєю кобилою на «Неболь-конвесті», перегонах короля Ґеорґа VI та королеви Єлизавети в Ескоті. Він прилетить до Лондона своїм літаком «Лір» і зупиниться в люксі Нельсона готелю «Рітц». Журнал «Форбс» назвав Ґранта 28-м найбагатшим чоловіком Америки. Мультимільйонером, – Вірджинії сподобалося слово «мульти», – котрий збагатився на переробній промисловості», – їй було байдуже слово «промисловість».
Нижче Гікі повідомляв,