скептично закопилила губки.
– Мені хотілося, щоб це було романтичне місце… Розумієте? Оповите легендами.
– Є легенда! Є! – пожвавішав агент. – Запитайте будь-кого з місцевих. За селом два ставки. Тобто… Були ставки. Років сто тому прекрасний юнак полюбив прекрасну дівчину, але батьки… Жорстокі батьки були проти, і тоді юнак заплив на середину ставка і втопився.
– А вона, звичайно, втопилася у другому ставку? – ще більш скептично припустила Руслана.
– Звичайно! – відповів агент серйозно. – І після цього ставки поросли очеретом, перетворилися на болота. Кажуть, це закохані не хотіли, щоб шукали їхні тіла…
– Їх не знайшли?
Агент відчув слабину.
– Ні! І з того часу… З болота… – вигадував поспіхом, – чуються прекрасні співи…
– Співи? Повна дурня! – Панянка враз втратила інтерес до фольклору.
Агент зітхнув – перебір!
– А друга хата? – уже командувала Руслана. – Хочу подивитися другу хату.
Вийшла з двору, стала на вулиці під бузковим кущем, мовляв, покажіть, куди йти. Агент зніяковів, показав на другу хату з великою старою лавкою перед огорожею.
– Щодо легенд… Ту другу хату дивитися не раджу. Там сталося криваве, страшне, звіряче вбивство. Кілька років тому. І з того часу хазяйка як не старається, а хату продати не може… Забобонні люди кажуть: у ній живе якийсь дух, пов’язаний із… Не згадаю точно, але з якоюсь країною – чи то Францією, чи то Бельгією…
– Господи! Що за маячня! – обірвала його Руслана і вже ступила крок на розпечений асфальт, та раптом у кінці вулиці виник потужний мотоцикл, промчав повз компанію, обдав усіх гарячою курявою і зупинився біля хати, якою агент щойно лякав Руслану. З новенької «хонди» зіскочив хлопчина в шоломі й пішов у двір.
– А це що за… – Руслана обтрушувала пилюку з новенької сукні від Стели Макартні й обурено дивилася на власника «хонди». – Нахаба!
– Не зважайте! Не зважайте! – захвилювався агент. – Хлопець – не з місцевих. Випадковий гість. Взагалі люди тут дуже гостинні.
Руслана обернулася до хати з бузковим кущем.
– Не можу пояснити… Але це місце нагадує мені про щось кровне… Мабуть… Мабуть… Я зупинюся на цьому домі!
Агент просяяв:
– Вибір серця! Прекрасно! Прекрасно! Серце завжди відчуває невидимі інформаційні потоки Всесвіту, які впливають на наше життя.
– Ще скажіть, що курка, яка греблася в цьому дворі років шістдесят тому, теж вплинула на моє життя! – відрубала Руслана.
Розділ 1
Румунка і німець. Ясний ранок
Усьому виною – ряба курка. Крутилася б біля півня, не лізла б у кущі, – і, може, усе склалося б інакше. А так… Ще покійна баба Парася була нелогічно прихильною до рябих – усі помирали своєю смертю, замість із перерізаною горлянкою у каструлі варитися. Що вона про них такого особливого знала?
Того літнього ранку сонце ніби заблукало – усе не йшло, і полохливі кури у