дасть вітчизняній промисловості велику кількість робочих місць. З цих же робочих місць мали б й гаситися безпроцентні кредити всіх власників великої сім’ї, що комфортно житимуть у «хутірській» квартирі, навіть тих, хто ще не народився (Програмою передбачалося, що власниками квартири будуть всі мешканці, які досягли працездатного віку, із під’єднанням їх до сплати спільного кредиту через прямі відрахування з заробітної плати). Наявність вивільненої електроенергії через всебічне використання у «автономному» хуторі нетрадиційних джерел енергії мала б спонукати до електрифікації міжселищних перевезень. Через реалізацію Програми «Новітнє село» виникне можливість працевлаштування як в селі, так і в межах району чи регіону із ліквідацією трудової сімейної міграції. Західній моделі котеджу маємо протиставити власний взірець будинку без природнього газу, з технічним поверхом і з оранжереєю, з підземним паркінгом і ліфтами нового типу, із квартирами для повної сім’ї, де за рахунок сучасних технологій гармонійно житимуть і батьки і онуки, спільно відпочиваючи зайвий раз не турбуючи іншого в теплих стосунках із співмешканцями, разом створюючи добробут «як для себе» для всіх.
Почавши з любові до трудівника, можна зайнятися створенням умов, що заохочували б його до дбайливої праці. Новий, «демократичний» соціалізм, в якому у всіх ланках суспільного життя пануватиме єдина система оплати праці з трьох рівнів із щоденним комп’ютерним обліком наявності її складових, дозволить змінити закоренілий погляд на сільського трудівника. Існуюча за часів Леніна версія «трирівневої» системи оплати праці прозвана ним як «система выжимания пота», через що навіть нова, «демократична», версія системи виховання дбайливого ставлення до праці мала б запроваджуватися одночасно із впровадженням п’ятигодинного робочого дня із поступовим переходом до «плаваючої» триденки. В основі нової системи є усереднена тарифна ставка, наприклад на рівні мінімальної, встановленої Законом, заробітної плати та двох премій, за дбайливе ставлення до роботи, кожна з яких утричі і більше перевищує тарифну ставку, з умовою звільнення підприємств, де діє ця система, від податку на прибуток. Система премій базується на п’ятирівневій градації: «учень», «спеціаліст», «менеджер», «конструктор», «бос», при цьому кожна системна градація має три рівні: «звичайний», «на рівні світових досягнень», «на рівні винаходу». Останній рівень попередньої градації премій може перевищувати другий рівень наступної вищої градації. Перші дві градації охоплюють низку рівнів премій колишніх підрядних працівників (сільськогосподарських та промислових робітників), при цьому ручна праця оцінюється вище механізованої, основним же критерієм оцінки діяльності працівників вищих трьох градацій системи мали б бути механізація і автоматизація ручної праці (поступовий перехід з ручної праці на механізовану (автоматизовану) передбачає збільшення норм при незмінній якості.