* * Фарбоване коромисло Через річку повисло. (Веселка) Вийшла звідкись гарна дівка, На ній стрічка-семицвітка; А де з річки воду брала, Там коромисло зламала. (Веселка) Уночі понад водою Білий дим пливе рікою. Тільки сонечко засяє — Білий дим кудись тікає. (Туман) З небесної діжки Крижані горішки На землю упали, Шкоди нам завдали. (Град) Без сокири і дрючків Ставить міст через річки. (Мороз) Живе – лежить, Помре – побіжить. (Сніг) Зимою гріє, Весною тліє, Влітку помирає, Восени оживає. (Сніг) Біле, як сорочка, Пухнате, як квочка, Крил не має, А гарно літає. Що це за птиця, Що сонця боїться? (Сніг) Реве віл на сто гір, На сто кроків, На сто потоків. (Грім) Сидить дід за подушками І стріляє галушками. (Град)
Про рослини
Воно для всіх нас – добрий друг,
Хоч диваком вважається,
Бо навесні вдяга кожух,
На зиму ж – роздягається.
(Дерево)
З жолудя він проростає,
В кроні сил чимало має.
Кабани плоди смакують,
Люди міць його цінують.
(Дуб)
Я росла в темній темниці,
Як зросла – взяли в світлиці,
З мене шкуру всі деруть,
Мене варять, мене труть,
Пироги з мене печуть.
Відгадайте, хто ж я є,
І назвіть ім’я моє.
(Картопля)
Маю плаття золотеньке,
Гнучкі, ніжні віти,
Кору білу, стан тоненький.
Як я звуся, діти?
(Береза)
Рясно в липні зацвітає,
Дуже гарний запах має,
Цвітом від хвороб лікує,
Щедро медом нас частує.
(Липа)
Має повно колючок,
Мов зелений їжачок,
А в зимові гарні свята
Має ще й прикрас багато.
(Ялинка)
Багато ягід на гілках,
Їх взимку любить кожен птах.
Не з’їсть ту ягідку людина,
Гірка й несмачна …
(Горобина)
Влітку сніг!
Просто сміх!
Сніг по місту літає.
Чому ж він не тане?
(Тополя)
Навесні цвітуть, мов свічі,
Заглядають сонцю в вічі,
А під осінь ті свічки
Вдягнуть з голок кожушки.
(Каштани)
У вінку зеленолистім,
У червоному намисті
Видивляється у воду
На свою хорошу