Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України
часи пережили українці, які мешкали на Лемківщині, Надсянні, Підляшші, Холмщині. Після Другої світової війни Йосип Сталін віддав ці землі під владу Польщі, не зважаючи на думку місцевих жителів. Уже з 1944 р. почалося примусове переселення українців із цих земель на схід – до УРСР. Протягом 1945–1946 pp. мало не півмільйона людей втратили земельні наділи та майно й були насильно перевезені до Радянського Союзу.
• Щоб припинити геноцид, особливо з боку поляків, які в той час вбили понад 10 000 українців, котрі відмовлялися покидати рідні землі, кількатисячний загін Української повстанської армії (УПА-Захід) перейшов річку Сян. Спроби польських регулярних військ ліквідувати повстанський рух, що його підтримувало місцеве населення, провалилися. Не допомогли польським жовнірам навіть вояки К. Сверчевського – генерала Червоної армії, одного з організаторів польських військових формувань на території СРСР. Українці розгромили карателів, у сутичці загинув і сам генерал. Тоді уряди трьох комуністичних держав – СРСР (Союз Радянських Соціалістичних Республік), ПНР (Польська Народна Республіка) і ЧССР (Чехословацька Соціалістична Республіка) – уклали договір про спільні дії проти УПА. З допомогою органів держбезпеки уряд Польщі розробив у 1947 р. операцію «Вісла». Спираючись на загони НКВС, тридцятитисячне польське військо стерло з лиця землі всі населені пункти Лемківщини. 150 000 українців було переселено до західних воєводств Польщі, на колишні німецькі землі. Щоб остаточно сполонізувати лемків, їх розселяли по дві-три сім’ї в кожному польському селі. Частини УПА-Захід були розгромлені в нерівних боях. Урятуватися змогли лише окремі загони: одні подалися в УРСР, інші – до Західної Німеччини й Австрії, де були знищені рейдами військових формувань УРСР.
• 1965–1972 pp. – час розгрому руху «шістдесятників» – нового покоління радянської та української національно свідомої інтелігенції. Ці політичні й мистецькі діячі з’явилися у період хрущовської «відлиги» – тимчасового послаблення тоталітарного режиму. У ці роки було призупинено політичні репресії, вибірково реабілітовано засуджених та репресованих у сталінські часи. Через утиски частина «шістдесятників» перейшла на бік влади, твори окремих авторів перестали друкувати, а тих, хто не припинив опору, було заарештовано й ув’язнено на багато років (у тюрмі багато «шістдесятників» загинули). Уцілілим після звільнення було категорично заборонено писати твори.
• У ніч на 26 квітня 1986 р. на Чорнобильській атомній електростанції стався потужний вибух. Було зруйновано реактор четвертого енергоблоку, а потужність викиду радіоактивних речовин дорівнювала потужності 300 вибухів у Хіросімі. Жителям міста Прип’ять, неподалік якого розташовано ЧАЕС, офіційно повідомили про аварію тільки за добу, решті населення – за три дні (при цьому не сповістили, яких заходів безпеки слід ужити).
Цю катастрофу до вибуху