Се з Меки караван до Сірії прямує Із здобиччю морських пучин глибоких, Щоб накупить всього, що женщину чарує І нарядить арабок світлооких. Коралі дорогі та жемчуги цейлонські, З бальзамами, алоем, камфорою, Навючать карван блаватусом сидонським, Кармазином, серпанками, тафтою І білою, як на Лівані сніг, габою.
VІІІ
Та Магомет не мав у всьому каравані
Ні зернятка. Се все було Хадизи,
Багатої вдови, між паніями пані,
Що торг вела від Інда до Тавризи.
Він — хлопець молодий, її підпарубочий,
Вдовиченко убогий, та вродливий,
Псував, не знаючи, солодкий сон дівочий…
Високий був, румяний, чорнобровий;
Мов та Полярниця, ясні блищали очі.
ІХ
А голос — водопад, гучний, дзвінкий, гримучий,
В саду з Хадизи, у раю земному,
Що рине кришталем з нахиленої кручі
І по піску шумує золотому.
Ніхто в Аравії на дикій кобилиці,
Що в табуні залигано арканом,
На вихрі степовім, блискавконогій птиці,
Не мчавсь таким орланом-гурриканом:
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.