випадку І. Франко виявив слабку обізнаність з художнім аналізом літературних творів у працях російської революційно-демократичної критики. Проте в цій роботі він визнавав політичне і соціальне спрямування статей Добролюбова і Чернишевського про літературу.
9
Натхнення, навіювання (лат.).
10
«Ріг-Веди» — пам'ятка давньої індійської літератури і релігії. Складена не пізніше VI ст. до н.е.
11
«Зенд-Авестіа» — збірка «святих» текстів міфологічного та релігійного змісту, написаних давньоіранською мовою.
12
Павсаній (II ст. до н.е.) — давньогрецький історик і митець, автор «Описів Еллади».
13
Овідій Публій Назон (43 р. до н.е. —17 р. н.е.) — римський поет, автор «Метаморфоз», «Скорботних елегій», «Героїнь» (Послань).
14
Йдеться про видання творів Гомера: Epigrammata et Batrachomachia. Homero vulgo attributis. Ex recensione Augusti Baumeister. Lipsiae, 1874.
15
Йдеться про працю німецького вченого Едуарда Целлера «Grundriss der Geschichte der griechischen Philosophic» (1880).
16
Платон (428-348 до н.е.) — грецький філософ-ідеаліст, у творах якого, зокрема в «Діалогах», естетичні ідеї посідають чільне місце.
17
Ціцерон Марк Туллій (106-43 pp. до н.е.) — римський оратор, політичний діяч і письменник.
18
Демокріт (бл. 460-370 до н.е.) — грецький філософ-матеріаліст, один із засновників атомістичної теорії побудови матерії. Розробив також деякі питання естетики й мовознавства.
19
Бо Демокріт заперечує, що без божевілля великим не може бути поет (лат.).
20
Геродот (бл. 484-425 до н.е.) — грецький історик. У творі «Історія греко-перських війн» широко використав стародавні міфи й легенди.
21
Гесіод (VIII-VII ст. до н.е.) — грецький поет, автор дидактичних поем «Роботи і дні», «Теогонія» («Походження богів»).
22
«Sturm und Drang» («Буря і натиск») — літературний і суспільний рух у Німеччині 70-80-х років XVIII ст., спрямований проти абсолютизму та деспотизму монархії. Назва походить від п'єси Ф. Клінгера «Буря і натиск» (1776).
23
Я починаю опівночі, схоплююсь, як божевільний, з постелі; ніколи ще мої груди не були сповнені більшого натхнення, щоб оспівати вічного мандрівника (нім). — Ред.
24
Йдеться про видання: Goethes Werke. Funfter Teil. Herausgegeben von H. Dflаzer. Berlin und Stuttgart, 0. J., що виходило у серії «Deutsche National-Literatur», яку видавав Йозеф Кюрхнер. Порядковий номер V тому творів Гете у цій серії — 86.
25
Миле божевілля (нім). — Ред.
26
Йдеться про фантастичну поему німецького письменника-просвітителя Кристофора-Мартіна Вiланда (1733-1813).
27
Ще раз осідлайте мені, музи, Гіпогрифа для їзди в стару романтичну країну. Як любо грає в моїх звільнених грудях миле божевілля! Хто пов'язав моє чоло магічною пов'язкою? (нім.).
28
Йдеться про видання: Wielands Werke. Zweiter Teil. Herausgegeben von H. Prohle. Berlin und Stuttgart, О. J., що виходило у