Мій Ізмарагд (вибране). Іван Франко

з мого життя момент,

      І слово темне підшукав та вчене,

      І Русі возвістив: «Ось декадент!»

      Що в моїй пісні біль, і жаль, і туга —

      Се лиш тому, що склалось так життя.

      Та є в ній, брате мій, ще нута друга:

      Надія, воля, радісне чуття.

      Я не люблю безпредметно тужити

      Ні шуму в власних слухати вухах;

      Поки живий, я хочу справді жити,

      А боротьби життя мені не страх.

      Хоч часто я гірке й квасне ковтаю,

      Не раз і прів, і мерз я, і охрип,

      Та ще ж оскомини хронічної не маю,

      Катар кишок до мене не прилип.