Сборник

Скарбниця народної мудрості


Скачать книгу

прямо, а робить криво.

      Ходить мовчки, кусає по-вовчи.

      Підлеслива людина – гадюка під квітками.

      Повзком, де низько, тишком, де слизько.

      Потайного собаки гірш треба боятися.

      Поможи, боже, і нашим, і вашим.

      Ходить, як овечка, а буцькає, як баран.

      Щебече, як соловейко, а кусає, як гадюка.

      Простий, як свиня, а лукавий, як гадюка.

      Вкусить і кров замовить.

      Дивиться лисицею, а думає вовком.

      На словах, як на цимбалах.

      Янгольський голосок, та чортова думка.

      М'яко стеле, та твердо спати.

      Водить за ніс, а правди не скаже.

      В очі співає, а позаочі лає.

      Не довіряй вовку череду.

      Більше вір своїм очам, ніж чужим речам.

      Вовка як не годуй, а він усе в ліс дивиться.

      Ти йому не вір, бо то звір, як не вкусить, то зляка.

      Такий сторож з вовка при вівцях, як з кози при капусті.

      Біда вівцям, де вовк пастух.

      Лихо вовкові – зачинили його між вівці!

      Пожалів вовк кобилу – зоставив хвіст і гриву.

      Кобила з вовком мирилась, та додому не вернулась.

      На мед люди мух ловлять.

      На язиці медок, а на думці льодок.

      В очі любить, а за очі гудить.

      Старого лиса не виведеш з ліса.

      Телят боїться, а воли краде.

      Сам лежить у калюжі, а кричить: «Не бризкай!»

      Не того вина, кого нема.

* * *

      Моє діло теляче: наївся і в хлів.

      Хай вам риба і озеро.

      Моє діло півняче: проспівав, а там хоч і не розвидняйсь.

      Не моє просо, не мої горобці, не буду відганяти.

      Мені аби місяць світить, а зорі як хочуть.

      Похвалити не вмію, погудити не смію.

      Такому й муха на заваді.

      Його і кури загребуть.

      Тихший води, нижчий трави.

      Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає.

      Святе та боже – на чорта похоже.

      Дає собі на носі грати.

      Під попелом і жару не знати.

      Тихий-тихий, а в вухо влізе.

* * *

      Чисто бреше – і віяти не треба.

      Не бачила оком, то не бреши язиком.

      Брехати – не ціпом махати.

      Два брехуни одної правди не скажуть.

      Поневолі баба клянеться, коли бреше.

      Се ще вилами на воді писано, а граблями скороджено.

      Хто уміє брехати, той уміє і красти.

      За погані речі треба бити в плечі.

      Поганий дзиґар одно показує, а друге б'є.

      Брехливу собаку чути здалека.

      Збреше і оком не зморгне.

      Брехач з мухи слона зробить.

      Як маєш збрехати, то краще змовчати.

      Брехні слухають, а брехунів б'ють.

      Таке говорить, що й собака з маслом не з'їсть.

      В закритий рот муха не влетить.

      Шкіра на чоботи, язик на підошви.

      Стільки наговорив, що і в шапку не збереш.

      Банделюки гне, а ляси точить.

      Плете, що слина до губи принесе.

      Наговорив сім міхів горіхів, гречаної вовни, та всі неповні.

      Говорила небіжка до самої смерті, та все чортзна-що.

      Сім верст до небес, і все пішки.

      Хоч