серйозні зіткнення між прихильниками різних течій ісламу і призводили до численних сутичок у країні.
На території Ємену протягом кінця II – початку I тис. до н. е. склалася південноаравійська цивілізація, до якої входили держави Хадрамаут, Катабан, Аусан, Саба, Маїн. На початку IV ст. н. е. на всій цій території була єдина держава – Хім’яритське царство. Через три століття Ємен увійшов до складу мусульманского Арабського халіфату, а на початку XVI ст. був приєднаний до Османської імперії. Проте вже в 1633 р. тут виникла самостійна держава – імамат зейдітів, – що існувала майже до кінця XIX ст. На деякий час Північний Ємен опинився під владою Великої Британії, але згодом відстояв свою самостійність.
Єменський краєвид
У XX ст. сформувалися дві держави: ЄАР та НДРЄ, між якими точився воєнний конфлікт. Але спільне минуле та відчуття єдності все ж таки перемогло: у 1990 р. відбулося об’єднання Ємену в єдину державу. Біля керма нової держави – республіки – стала Президентська рада, яка складалася з 5 членів. Главою держави є президент, якого обирають загальним голосуванням терміном на 5 років. Одночасно він є головнокомандувачем збройних сил країни. Головним (але не єдиним) джерелом законодавства є зведення ісламських релігійних законів (шаріат). Грошова одиниця країни – єменський ріал.
Єменська Республіка розташована на східній, найвищій частині Західно-Аравійського нагір’я, що являє собою підвищений, розчленований рельєф, який частково перекривають давні лавові відкладення. Ємен звичайно описують як країну напівпустель, але насправді його природа більш різноманітна. Є тут і низовина Тіхама, шириною від 30 до 80 км, яка впирається в гори заввишки 2000–3000 м, де розташоване велике горбисте плоскогір’я. Тут знаходиться і найвища точка країни – гора Ен-Набі-Шаїб (3660 м).
Пустеля Тіхама – спекотний, посушливий район з бідною рослинністю. Літні температури сягають +45 °C; опадів випадає від 150 до 400 мм за рік. У гірських долинах, що спускаються терасами до моря, опади більш регулярні й становлять близько 500 мм за рік. У високогір’ях іноді буває до 1000 мм опадів. Для східної частини регіону характерний посушливий клімат, а для центру – тепле літо та прохолодна суха зима. Клімат прибережної смуги також спекотний, як і в Тіхамі, але йому притаманна ще більша сухість. На південні схили єменських гір у літний період випадають рясні дощі. Тоді з гір збігають стрімкі річки. Дорогоцінна вода зникає так само швидко, як і з’явилася: вона висихає під палючими променями сонця. Але єменці і цій волозі радіють, бо в деяких районах дощів майже не буває.
Водні ресурси країни досить обмежені, відсутні постійні водостоки. Але вже у VIII ст. до н. е. араби створили велику іригаційну систему, до якої вода надходила з водосховищ. До речі, деякі водосховища ховали під землею, щоб вода не випаровувалася.
Столиця Ємену – Сана
Ємен багатий на корисні копалини. Тут є родовища золота, поліметалевих руд, заліза, міді, кам’яного вугілля, солі, сірки. Наприкінці 1980-х рр. на