Поколінню. Хоча б тому, що воно – наша квітка, а ми – його господарі й садівники!
Патрієць узяв паузу, але ніхто не наважився її перервати.
– Абсідеуми прилетять! – продовжив він. Су Лівей насторожено на нього подивився. – А може, і ні! Проте якщо існує загроза Поколінню і є хоч який шанс для її усунення – розбалакування про безпеку членів експедиції постає зарозумілою і неприкритою грубістю, – Велфарій звернувся безпосередньо до китайця: – У ситуації з радикалами я підтримую вашого співвітчизника! Як говорив мій батько: «Вибору твоєї жертви відповідає твій вибір!» Кам Бей дотримується поглядів, які найбільш близькі патрійцям. Мені хочеться вірити, що роботизована армія дасть змогу зберегти якомога більше життів. Врешті-решт, настали часи, коли в безцінності людського життя нікого переконувати не потрібно!
– І прибрати чинник малої відповідальності, тим паче в умовах найманих очільників держав, що викликає потоки безперервної критики з боку суспільства й незадоволення самих же політиків, – додав Тобіас.
Су Лівей сперся ліктями об коліна й доторкнувся пальцями рук до підборіддя. Всі із зацікавленістю чекали його реакції.
– Велфарій має рацію! А я помилився! Ви знаєте, я вчиню підло, якщо скажу зараз, що багато моїх дорослих співрозмовників сповнені відчуттям образи на долю і Простір. Саме так! Скільки сил, життів, близьких людей було втрачено в сутичці з абсідеумами. Адже бійці боролися за кращу дійсність не тільки для своїх майбутніх дітей. Тепер багато хто, напевно, подумає, що я маю на увазі безпосередньо наших тодішніх захисників. Звісно, від цієї думки ніхто з них не може позбавитися, хоч і розуміє всю її неправильність. Проте в багатьох уже були на той час діти… – китаєць багатозначно розвів руки. – Подружжя… Батьки… Чому вони не заслуговують кращого життя? Двадцять п’ятого рівня! Невже вони мало вистраждали? Невже їхній біль мав бути ще сильнішим, щоб Простір нарешті зглянувся над ними? Утім, вони – власники своїх думок тож і Простір їх, врешті-решт, розсудить… Однак я мушу повторити: Велфарій має рацію! Покоління – це частина нас із вами, частина нашого життя і душі! Побачивши звірства, які влаштовують сьогодні бойовики, легко схибити й піддатися емоціям, змішуючи все докупи. Особливо те, що не може мати ціни й меж! Ми всі – єдине ціле. Той, хто розділяє нас, – вбиває людство. І починає з самого себе!
– Отже, ти підтримуєш ініціативи Андрія? – поцікавився Жан.
– Так! – рішуче відповів Су Лівей.
– Айюмі, тобі знову снилися жахіття? – поцікавилася Діана, яка зайшла в кімнату, де дівчатка сиділи на підлозі.
Донька нічого не відповіла, проігнорувавши питання. Тоді Діана підійшла ближче і присіла біля них.
– Знаєш, говорять, що якщо не хочеш, щоб сон збувся, – потрібно його неодмінно розповісти!
– Нісенітниця.
– Звідки така упевненість?
– А ти логічно поясни те, що сказала. Природа сну невідома. А якщо так, означає боятися – неправильно.