твоїх пальців, що висовуються з-за надто довгих рукавів, які ти весь час стягуєш. Ти носиш такі дивні футболки, що ледве доходять тобі до талії, але з надто довгими рукавами. У тебе живіт не мерзне, Анджело? Ні, у тебе руки мерзнуть, а живіт не повинен мерзнути, це немодно. Ти кутаєшся у своїй хутровій куртці, а під нею в тебе майже нічого немає, літо чи зима – для вас це те саме, для вас не існує пір року, тепер інші звичаї.
– Як справи в школі?
– Нормально.
Ти завжди відповідаєш, що нормально. А от твоя мама каже, що твої справи не блискучі, це вона ходить у школу побалакати з учителями. Ти вчишся з увімкнутим радіо, я теж учився з увімкнутим радіо, хіба я тобі про це ніколи не казав? Ти нормальна, сьогодні це проблема всіх дітей, ви не вмієте зосередитися. Проте твоя мама каже, що я ставлюся до тебе надто поблажливо. Це правда, я поклав на неї обов’язок тебе виховувати. Це вона примушує тебе прибирати постіль, наводити лад у ванній кімнаті після душу. А я ні, я терпляче ставлюся до безладдя, що залишається після тебе, не дорікаючи тобі за це. Сьогодні вранці ти забула на столику у ванній свою прокладку, я викинув її.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.