Під завісою світів. Вадим Овчаров

помахом вільної руки. Щойно він замовк, вона промовила:

      – Русяве волосся, карі очі, шрам над нижньою губою. Покинув Сандавар на гнідому скакуні, придбавши в одного з місцевих сірий плащ та потворний капелюх. Якщо не помиляюся, саме той бідолаха пізніше збагнув, що також втратив і гаманець із заощадженнями.

      – Що ж, таки наздогнала, – усміхнувся Гретхем. Тепер його голос лунав більш впевнено і зверхньо. – Однак, не сподівайся, що я добровільно здамся в полон. Навіть до такої кралечки, як ти.

      Чоловік стрибнув вперед, лишивши позаду плащ та капелюх. Щойно цупка тканина розірвалася, всі побачили чорні обладунки з міцної шкіри та короткий меч, який висів на поясі. Він на мить завмер біля столика, на якому лежала сокира орка, оцінюючи ситуацію. Руки злодія вже смикнулися в бік гравійованого руків’я, а Джайна вже вивільнила з-за поясу шаблю.

      – Стійте! – закричав дворф, на диво, спритно вискочивши з-за стійки. – Негайно зупиніться!

      – Здається, я просила не заважати мені, – процідила крізь зуби ельфіка. – Цей утікач мій!

      – Я все розумію, – мовив господар, здіймаючи руки вгору. – Та перш ніж ви почнете трощити мої меблі, до речі, вони досить дорогі та важко замінні в цій місцевості, хочу запропонувати інший варіант. Вийдіть на вулицю й там владнайте свою суперечку, а ще краще, раджу вам винайняти на ніч одну з верхніх кімнат, перепочити, а потім вже вранці вирішити цю справу.