нього релігію про нього, спростили схему юдейства, додали дечого і… вуаля, новий продукт на ринку релігійних послуг!
Усі вже сиділи, бо слухати це стоячи організм відмовлявся. Єдиною людиною, в якої збереглися залишки артикуляційних здібностей, був я, і ця людина мовила не своїм голосом: «Джиммі, ти грішна людина, ти не віриш ні в що святе…»
– Ні, я теж вірю, – продовжував ховати свою безсмертну душу Джим із якимось нездоровим блиском в очах. – Але не в релігію, а в Бога, не в попів і в бородатого дядька з трьома обличчями. Я вірю в Бога-творця, в Бога-всесвіт, в Бога, який оточує нас, кожною своєю часткою і частиною якого є й ми з вами. Я не вірю, щоб хтось за сім днів створив увесь величезний всесвіт, а потім кілька тисяч років спостерігав за однією планеткою, як там його підлеглі поводяться, праведно? Кому накине грішок, кому скине за хорошу поведінку, як на рахівниці, й так за всіма шістьма мільярдами! З одного боку – тиждень на всю світобудову, з іншого – така ось дрібнувата бухгалтерія – маразм якийсь старечий. Не вірю! Не той масштаб у цього Когось! Чи він тільки християн підраховує, на три основні купки розкладає? Мусульман інший товариш підраховує. А буддисти, юдеї, індуси – у кожного свій рахівник там сидить, чи що? У них там конкуруючі аудиторські контори? А як вони повноваження ділять? У них як у нижній палаті конгресу – кількість місць за населенням штату? У кого електорату більше – у того і стіл масивніший і рахівниця, та й сам Бог більший. Наш – найбільший: у нього майже контрольний пакет, решта менші. Фігурку Будди я в магазині бачив – не дуже велика. Ха, а це що за пігмей розфарбований щось на горіхах рахує? А, не звертайте уваги – це маорійський Іо, за останнє жертвоприношення очки нараховує!
Джиммі підхопився, я подумав, що зараз його вдарить блискавка, і на секунду навіть примружився. Але він вів далі, як нічого не сталося:
– Чи не так! Ніякого небесного конгресу немає, ніякої канцелярії з рахунками не існує – Бог один, він правильний і він наш! А всі інші: китайці, індуси, араби та інші – безпросвітні грішники і прямують після смерті просто в пекло! Ну, а якщо людина віру міняє, тоді як? Прізвища його безсмертної душі з одного списку «правильних» у список «неправильних» перекладають, так, чи що? Знову бухгалтерія виходить! Знову баланс не сходиться… А секти християнські, їх куди, в який список? Адже вони теж вірять у Христа, але трохи не так. Теж у пекло? Апостол Петро їх припроваджує та примовляє: не так, милі, треба вірувати, не так – от запитали б у старших товаришів із центрального району Рима, вони в курсі, вони на цій темі давно сидять…
Про полювання на відьом, продаж індульгенції та різних священних реліквій дрібним і великим оптом у середні століття можна взагалі не згадувати. У кожному місті можна було купити кілька цвяхів, якими Ісуса розіп’яли, із трісок Животворящого Хреста, якщо їх зібрати разом, напевно, можна буде будинок двоповерховий спорудити…
Чи все-таки простить усіх грішників-іновірців Ісус, пекло ж теж не гумове, та й ці невтомні китайці… Та до того ж він і