ні», зачепила Джеффа.
Хоча він і був так само збентежений, як і півтори години тому, Джефф відчув новий приплив енергії. Це було саме те почуття, що його він переживав, коли давав консультації, схоже на те, що відчуває детектив, коли намагається розкрити злочин. «Може, все не так погано», – запитував себе він. І сподівався на це.
Коли Джефф повернувся до офісу, він знайшов Клер та Боббі в офісі Боббі. У них була селекторна нарада, тож він прошепотів: «Зайдіть до мене в кабінет, коли завершите».
Вони кивнули, і Джефф пішов шукати що-небудь, що могло б допомогти йому зрозуміти проблеми у VB.
Зупинившись у великій кімнаті відпочинку і взявши напій із холодильника, він побачив кількох адміністративних співробітників, які обідали за одним із великих круглих столів. Джефф познайомився з ними вже у перші місяці свого перебування в компанії і вирішив довідатися від них все, що можна.
– Не заперечуєте, якщо я сяду біля вас?
Вони запросили Джеффа приєднатися до них.
Джефф відкрив пляшку Dr. Pepper і відразу перейшов до справи.
– Мені потрібно дещо у вас запитати.
Троє жінок та двоє чоловіків кивнули, даючи йому дозвіл.
– Що ви думаєте про ситуації прийому на роботу у цій компанії?
Одна з жінок за столом, Кім, яка займалася прийомом відвідувачів і виконувала деяку адміністративну роботу для Клер у відділі управління персоналом, попросила уточнити:
– Ви маєте на увазі сам процес?
Джефф знизав плечима.
– Процес, ефективність, загальну якість. Усе.
Тоді Джефф зрозумів, що вони, можливо, не хочуть казати правду, щоб не зашкодити репутації своїх босів.
– Це не «полювання на відьом» або щось подібне. Я працюю з Клер і Боббі, щоб зрозуміти деякі речі. Ми хочемо бути максимально відкритими і зрозумілими, наскільки це можливо, тому кажіть все, як є.
Коді, менеджер з фінансів, почав першим:
– Думаю, я тут працюю найменше з усіх. – Він обвів поглядом тих, хто сидів навколо стола, і інші кивнули, підтверджуючи його слова. – Тому, можливо, я краще відчуваю процес, як новачок. І, думаю, все було достатньо добре.
– Що ти маєш на увазі під словами «достатньо добре»? – спитав Джефф.
– Ну, всі ставилися до мене доброзичливо, професійно. І це, звісно, спонукало мене працювати тут.
– А як щодо питань, які тобі ставили під час співбесід?
Коді довелося трохи подумати.
– Все було доволі стандартно. Що я робив протягом своєї кар’єри, мої сильні та слабкі сторони.
– Питали щось про відповідність корпоративній культурі? Ставлення до неї?
Коді, схоже, був не дуже відвертим.
– Так, майже забув. Деякі з інтерв’юерів хотіли знати, чи цінував я роботу у команді.
– Що вони питали?
Коді насупився, намагаючись згадати.
– Я думаю, що вони хотіли знати, чи здатен я бути чесним та чутливим до зовнішнього впливу.
Кім приєдналася до розмови:
– Я допомагала формувати папки з матеріалами про кандидатів. Інтерв’юери мали запитати про