мислити, відчувати або поводитися інакше зовні, поки не зміните свою універсальну програму, свою самоконцепцію, зсередини. Негативна або помилкова ідея в самоконцепції виявить себе в негативному ставленні й поведінці у вашому житті й стосунках з людьми.
Але вам до снаги змінити свою програму, свою самоконцепцію, замінивши самообмежні ідеї й переконання думками, що звільнять вас. Ви можете почати думати про себе, якою людиною прагнете бути, а не про те, хто ви є. Ви можете вирішити зробити кожен складник свого життя позитивним, цікавим і натхненним. Ви можете виліпити зі свого життя шедевр. І коли ви почнете робити це, нові конструктивні думки негайно почнуть вбиратися у шати реальності.
Між вашою успішністю і вашою самоконцепцією існує безпосередній зв’язок. Вам усе вдається так добре, як ви самі очікуєте від своїх здібностей. Ви досягаєте таких успіхів, на які вважаєте себе здатними. Ви ніколи не зможете бути кращим або іншим назовні, аніж дозволяють вам внутрішні переконання про себе.
Щоразу, почуваючись добре в душі й успішно виконуючи свою роботу або відчуваючи злагоду в стосунках, ви демонструєте позитивне уявлення про себе в певній сфері життя. Щоразу, коли ви досягнете незначних результатів, відчуваєте себе пригніченим або ні на що не здатним, або ж коли у певній ситуації поводитеся не найкраще, ваші негативні уявлення про себе даються взнаки через поведінку. Що всередині, те й назовні.
Позитивні зміни стають можливими завдяки тому, що ваше уявлення про себе суб’єктивне, а не об’єктивне. Ваші переконання про себе, а особливо самообмежні думки й сумніви, аж ніяк не ґрунтуються на фактах. Негативні переконання про себе й власні здібності зазвичай ґрунтуються на неправильній інформації й враженнях, прийнятих і сприйнятих вами за істинні.
Щойно ви почнете відкидати ці самообмежні думки, вони починають втрачати владу над вами. Завдяки поступовій, усвідомленій зміні вашої самоконцепції ваш справжній потенціал стає необмеженим.
Якось на мій семінар прийшов хлопець років двадцяти п’яти, що працював на будівництві. Під час обговорення впливу самоконцепції він зазнав психологічного шоку. Він побачив світло наприкінці тунелю. Він був приголомшений.
Він розповів мені, що його батько, неосвічений робітник, постійно втовкмачував своїм дітям: «У нашій родині всі завжди були робітниками, і так буде надалі. Це наша доля. Просто таке призначення». Хлопець зростав, постійно чуючи це, і сприйняв це як факт, переконання, а коли закінчив школу, почав працювати будівельником.
Під час семінару він зненацька усвідомив, що перейняв батьківський обмежений погляд на життя, не піддаючи його сумнівам. Він просто цілком проковтнув систему переконань свого батька. Він дивився на себе й на світ точнісінько так, як його батько.
І тепер, через сім років, він далі гарував у поті чола. Неусвідомлено він дозволив своєму батькові сформувати свою власну самоконцепцію