останній крайній випадок має право бути названим перверсією.
Так само термін «мазохізм» обіймає всі пасивні констеляції до сексуального життя і до сексуального об’єкта, крайнім вираженням яких є нерозривність задоволення з відчуттям фізичного та душевного болю з боку сексуального об’єкта. Мазохізм як перверсія, мабуть, далі відійшов від нормальної сексуальної мети, ніж протилежний йому садизм; можна сумніватися в тому, з’являється він подекуди первинно чи завжди розвивається із садизму завдяки перетворенню. Часто можна спостерігати, що мазохізм є лише продовженням садизму, оберненого на власну особистість, що тимчасово заповнює при цьому місце сексуального об’єкта. Клінічний аналіз крайніх випадків мазохістської перверсії призводить до сукупного впливу значної кількості моментів, що перебільшують установку (кастраційний комплекс, усвідомлення провини).
Біль, що долається при цьому, уподібнюється до відрази та сорому, які вчинили опір лібідо.
Садизм і мазохізм посідають особливе місце серед перверсій, позаяк їхня протилежність, що лежить в основі активності та пасивності, належить до найбільш загальних характерних рис сексуального життя.
Історія культури людства поза всіляким сумнівом доводить, що жорстокість і статевий потяг пов’язані між собою найтіснішим чином, але для пояснення цього зв’язку не пішли далі, ніж підкреслення агресивного моменту лібідо.
На думку одних авторів, ця агресивність, що домішується до сексуального потягу, є власне залишком канібальських прагнень, тобто в ній бере участь апарат оволодіння, що слугує задоволенню, іншої онтогенетично старішої великої потреби17. Висловлювалася також думка, що будь-який біль сам по собі містить можливість відчувати насолоду. Вдовольнімося враженням, що пояснення цієї перверсії жодним чином не може вважатися задовільним і що, можливо, при цьому кілька душевних прагнень поєднуються для одного ефекту.
Найразючіша особливість цієї перверсії полягає, однак, у тому, що її пасивна й активна форми завжди спільно зустрічаються в одній і тій самій особі. Хто отримує насолоду, завдаючи іншим біль у статевих стосунках, той також здатен відчувати насолоду від болю, який заподіюється йому від статевих взаємин. Садист завжди водночас є й мазохістом, хоча активний чи пасивний бік перверсії у нього може бути дужче виражений і мати переважаючий сексуальний прояв.
Таким чином, ми бачимо, що деякі з перверсій завжди зустрічаються як протилежні пари, чому необхідно надати великого теоретичного значення, беручи до уваги матеріал, який буде подано нижче18. Відтак, цілком очевидно, що існування протилежної пари (садизм – мазохізм) не можна пояснити безпосередньо і лише домішкою агресивності. Натомість є бажання пов’язати ці водночас існуючі протилежності з протилежністю чоловічого та жіночого, що полягає в бісексуальності, значення якої у психоаналізі зводиться до протилежності між активним і пасивним.
3. ЗАГАЛЬНО ПРО