May 27, 1966.
51
Важко дістати задовільні дані переписів, щоб оцінити важливість збігів у родині Ейблів зі статистичного погляду. Один набір даних, отриманих Президентським дослідницьким комітетом із соціальних тенденцій (1933), процитовано в книжці Pressey, S. L., Janney, J. E., & Kuhlen, R. G. Life: A Psychological Survey (Harper & Brothers, New York, 1939). У тогочасному Чикаго лише 42 родини з 1000 складалися з чоловіка, дружини та трьох дітей, тому ймовірність виникнення шести таких комбінацій, що зростають паралельно і прямо, які (за винятком викидня) показані на рисунку 5, не є аж такою випадковістю. Якщо вилучити з чиказьких даних усі родини без дітей, то поширеність зазначеної комбінації зростає до 90 на 1000 або приблизно 1 з 10. На цій підставі можна сказати, що приблизна ймовірність того, що генеалогічне дерево на рисунку 5 пояснюється лише випадковістю, становить 1 зі 106, тимчасом як фактичне поширення таких неправдоподібних випадків серед моїх пацієнтів становить 1 з 5. Це вказує на те, що тут маємо справу з впливом «інформації» або програмування, і це саме той тип програмування поведінки, який ми називаємо «сценарієм». Якщо розглядати, крім того, регулярну нерівномірність надзвичайно коротких фертильних періодів на рисунку 5, ця є дуже посиленою.
52
Можливо, це складно зрозуміти, але ті, хто вивчає розмір сім’ї, абсолютно нездатні представити надійні уявлення, виходячи з існування єдиної або «інтегрованої» особистості. У своїх інтерв’ю вони вживають такі терміни, як «ідеальні», «бажані» та «передбачувані» родини. Ці поняття приблизно відповідають уявленням Батька, Дитини й Дорослого. Утім, «багато дружин, які сказали, що «не дуже хотіли» іншу дитину перед останнім зачаттям, також сказали… що якби вони могли мати ту кількість дітей, яку хочуть, а потім зупинитися, вони все одно мали б стільки, скільки мають зараз і навіть більше». Дискусія полягає в тому, чи можна «надмірну фертильність» прирівняти до «небажаної вагітності». Проте фахівець із транзакційного аналізу знає, що в кожній опитаній особі є щонайменше три різні людини, які можуть «хотіти», «дуже хотіти» або «не хотіти» більше дітей, і всі вони можуть мати щодо цього різну думку, тож анкети на цю тему, які не беруть до уваги Я-стан, пропускають те, що має вирішальне значення. Дискусію навколо таких анкет дивіться у статті: Barish, N. H. ’Family Planning and Public Policy: Who is Misleading Whom?’ Science 165:1203—1204, September 19, 1969.
53
Fodor, N. The Search for the Beloved. Hermitage Press, New York, 1949.
54
Плід з машини (лат.) – перефразування вислову deux ex machina («Бог з машини»), що означає прийом в античній драматургії, який є несподіваним поворотом у фабулі завдяки втручанню могутніших сил чи обставин.
55
Rank, O. The Myth of the Birth of the Hero. Loc. cit.
56
Price, R. What Not To Name the Baby. New York, 1904. Г. Л. Менкен дає багато прикладів, що викривають «сценарні» імена у книжці: The American Language, Alfred A. Knopf, New York (1919), 4th edition, 1949, Chapter 10, especially pp. 518 ff.
57
Нині редактором «Анатомії» Ґрея (Gray’s Anatomy) є Чарлз Майо Ґосс (Charles Mayo Goss).
58
В оригіналі обігруються англійські слова head (голова) та brain (мозок)
59
Дивіться: Berne, E. ’Classification of Positions.’ Transactional Analysis Bulletin 1:23, July 1962, and Principles of Group Treatment. Loc. cit., pp. 269—277. Порівняйте з: Harris, T. I’m OK – You’re OK, A Practical Guide to Transactional Analysis. Harper & Row, New York, 1969. Утім, Гарріс нумерує позиції по-іншому. Наша 1-ша позиція є в нього 4-ю, 2-га – 3-ю, 3-я �