з’явився на екрані Джаредового телефона, перестрибнувши через розсип каміння на краю галявини Старої Ессі.
– Ессі? Бейбі? Золотко? Ти тут? Кент хоче заповзти в твій кокон, щоб тебе зігріти.
Місце, яке Джаред вибрав собі для засідки, ховалося серед гущавини папороті, футів за тридцять від куреня. Зовні воно здавалося щільно зарослим, але всередині був переважно голий ґрунт. Там, на землі, де перепочивав якийсь звір, лежало кілька пасем помаранчево-білого хутра. Мабуть, лис. Джаред простягнув вперед руки з айфоном. Камера дивилася крізь прогалину в листі і була націлена на Стару Ессі, яка лежала в лазі свого куреня. Як і казав Кент, на її обличчі була якась порость… але якщо до цього вона була схожою на павутиння, то тепер це була щільна біла маска, точно, як ті, що їх тепер усі бачили у своїх телефонах, в новинах і на сайтах соціальних мереж в інтернеті.
Було в цьому щось, від чого він почувався ніяково: бездомна жінка лежить тут, беззахисна, хвора на цю Аврору. Якби він повторив своє пояснення щодо ЕСТ Лайлі, подумалося Джареду, що б вона сказала про нього, коли він просто стоїть тут і знімає відео, замість покласти цьому край? Отут його логічна конструкція починала тріщати. Мати навчала його відстоювати себе й інших, особливо дівчат.
Ерік присів напочіпки перед лазом до куреня, поряд з обплутаною білим головою Ессі. В руці він тримав ломачку.
– Кенте?
– Що?
Кент зупинився за кілька кроків віддалік. Він чухав собі шию над викотом майки і вигляд мав незатишний.
Ерік торкнувся маски Ессі ломачкою й відвів її назад. Пасма білого матеріалу тягнулися від ломачки.
– Кенте!
– Я питаю, що? – проказав хлопець значно підвищеним голосом. Майже пропищав.
Ерік похитав головою, дивлячись на свого друга так, наче був здивований, здивований і розчарований.
– Ну ти й добряче, збіса, обкінчав їй лице.
Те ревище, яке замість реготу видав Курт, змусило Джареда здригнутися, аж зарослі навкруг нього стрепенулись. Утім, ніхто цього не помітив.
– Та ну тебе нахер, Еріку! – Кент бурею кинувся до манекена Ессі, копнув його ногою і той повалився у хмизняк.
Проте це демонстративне роздратування не збило Еріка з курсу.
– Але ти так і залишив це тут сохнути? Це просто вульгарно, отак залишати свої вибрудки на обличчі такої гарної літньої бейбі.
Курт підійшов і став поряд з Еріком, щоб роздивитися ближче. Він крутив головою і так, і сяк, несвідомо облизував губи, оцінюючи Ессі, немов біля каси робив вибір між коробочкою шоколадно-м’ятних драже «Джуніор Мінт» та пакетиком фруктових мармеладок «Савер Пач Кідс».
Якийсь нудотний трепет закрутив у животі в Джареда. Якщо вони спробують її якось скривдити, він намагатиметься це зупинити. От тільки нема жодного способу, яким він міг би їх зупинити. Бо їх троє, а він тут один, і не тому він тут, бо так йому велить сумління, не заради ЕСТ в інтернеті, не щоби змусити людей думати, а заради Мері, щоби довести їй, що він кращий за Еріка, але, зважаючи