Светлана Зубко

Казка в Одесі. Сказка в Одессе


Скачать книгу

де дівся п’ятий?

      Та біда іще знайшлась:

      В діжці плавав наш карась.

      Причалапав тут дідусь,

      Карасеві каже: «Тпрусь!».

      Треба ж було дідусеві

      Це казати карасеві!

      Той карась із діжки – шусть!

      Не зловив його дідусь.

      Та карась наш має звичку —

      Ходить він щодня на річку.

      Гвалт!

      Стали миші скрекотати,

      Стали жаби гелготати…

      Качка як затінькає!

      Півень зацвірінькає…

      Гвалт!

      А бугай, той з переляку

      Видерся аж на гілляку!

      – Трісь! – і гепнувся на мишу!

      На хвилинку байку лишу…

      Бо цікаве мишеня

      Скрізь ходило навмання

      І тепер забило шию,

      Бо бугай літать не вміє!

      Мишу кличу: «Жуля, Жуля!»,

      А на шиї в неї гуля!

      Була миша – красотуля,

      А тепер вона кривуля!

      Заміж миші вже ніяк!

      Всі ж на шийці бачать брак!

      Гвалт!

      Дві дочки кричать невтомно!

      Баба десь вже непритомна!

      А дідусь причепурився

      І на призьбі примостився:

      – Дочекаюсь надвечір’я,

      В півня висмикну всі

      Пір’я!

      Бриль у мене без пера,

      Вже оздобити пора!

      Бриль з пером – то

      інший стиль.

      «Супермодний, —

      скажуть, – бриль».

      А корівці я на ріг

      Начеплю смачний пиріг.

      Я ще й бублика вчеплю,

      Бо корівку я люблю.

      А корівка… ну, брикати —

      Хоч біжи з своєї хати.

      Їй пиріг не до вподоби.

      Для рогатої худоби

      Парасольки, каже, треба,

      Бо в дощ ходить просто неба!

      Хто що хоче! На свій смак!

      Та ще й робить абияк!

      Гвалт!

      Курка все оце почула,

      На ворота вмить майнула:

      – Що це, півень без хвоста?!

      Я вам курка не проста!

      Я – і курка! Я – і квочка!

      Заклюю цього дідочка!

      Гвалт!

      А стара сердита качка,

      Що прийшла нарозкарячки,

      Зупинила цю розмову:

      – А про качура хоч слово!

      В нього вдача нелегка —

      Лиш жінок є два полка!

      За всіма ж це услідити,

      Та й іще маленькі діти!

      Щоби нас охороняти,

      Хоч рушницю треба мати!

      Хай на всіх наводить жах,

      Хай з рушниці: «Трах-тарах!»

      Гвалт!

      Півень: «Я тут наче ні до чого!

      Що ж, попробую смачного!»

      Та на стіл – до пирога!

      Баба: «Геть! Де кочерга?»

      Запустила у пиріг!

      Півень – фур-р-р!

      І сів на ріг!

      А корова – тупотіти:

      «Вже краси – нема де діти!

      Гава пір’я десь шукала,

      А мені цього замало!

      Я, бач, півника

      придбала!

      Гвалт!

      А ворона подивилась,

      Геть без голосу лишилась.

      Ще й оглухла, як той пень.

      Отакий сьогодні день!

      Люди