що турбують дорослих людей, завжди одноманітні і до непристойності однотипні. Особливо, якщо у тебе в житті з'явилися люди, відповідальність за яких мирно лягла на твої плечі. Нікому не цікаві твої діти, дружина або чоловік, голодний кіт або хворий пес. І якщо ти перестанеш про них всіх піклуватися, то більше це зробити буде нікому.
Ми постійно турбуємося про те, що нас чекає в майбутньому, адже ми не можемо його передбачити. Ми поняття не маємо, що трапиться з нами і нашими близькими через місяць, рік або навіть наступного вівторка. І тому ми відчайдушно боїмося. Ми трясемося від страху, уявляючи самі жахливі наслідки долі і бажаючи всією душею хоча б трохи від цього застрахуватися.
Нам здається, що гроші зможуть врятувати шлюб, що тріщить по швах або допомогти, якщо раптом з'ясується, що улюблене чадо невиліковно хворе. Якщо ми маємо на рахунку велику суму, старість не бачиться такою вже гнітючою перспективою. Проте вся біда в тому, що далеко не все в цьому житті можна врятувати хрусткими папірцями. І дуже часто гроші не грають ніякої ролі.
Нещасні випадки, злий рок і низка чорних збігів не залишать вас у спокої, якщо ви станете казково багаті. Всі люди цього світу втрачають близьких, переживають зраду і смерть рідних, хворіють або потрапляють в погані ситуації. І це майже ніколи не пов'язано з грошима.
Ви не зумієте убезпечити від усіх бiд зовнішнього світу ні свою сім'ю, ні навіть себе самого. І з цим фактом доведеться якось змиритися і жити далі. Навіть якщо ви викопаєте під своїм будинком величезний бункер, оснащений автономною системою життєзабезпечення, і підете туди жити, ніхто не гарантує вам того, що біда неодмінно прийде із зовнішнього боку, проникнувши під вхідні двері. А тому боротися з вітряками просто безглуздо. Так само як і боятися їх.
Завжди на землі будуть існувати хвороби, смерть, голод і злидні. Завжди у когось в сім'ї будуть з'являтися діти-наркомани або алкоголіки, а багато чоловіків продовжать змінювати і зраджувати своїм дружинам. Завжди когось будуть ґвалтувати або позбавляти життя самим шокуючим способом. Тому що такий людський світ. Він аж ніяк не досконалий і навічно залишиться жорстоким, божевільним і холодним. І все, що залишається дорослій людині – це сподіватися на милостиву долю і на те, що всі ці жахи не торкнуться її будинку.
Діти відрізняються від типового дорослого тим, що вони просто не думають про подібні речі. І дуже часто дорослі звинувачують їх за це. Як часто можна почути закиди на адресу підлітка, до пізньої ночі пропадаючого десь далеко від дому. А раптом би його вбили? А раптом би зґвалтували? А раптом…
Але нічого з цих «раптом» не сталося і, швидше за все, не трапиться ніколи. Як і інших бід, які малює запалена уява дорослої людини, що концентрується на мільйонi нещасть, що витають десь неподалік.
Раптом родині нічого буде їсти, раптом мене звільнять, раптом мій партнер мене більше не любить, раптом я не доживу до старості, раптом у мене виявлять рак?
Доросла