Епоха невинності. Едіт Вортон

іноді відчуваючи докори сумління і ніяковість – через їхнє надмірне, як він уважав, захоплення його персоною. Хоча іноді він думав, що це не так уже й погано, коли чоловіка шанують у його власному домі, але зараз же природжене почуття гумору протвережувало Арчера: він розумів, що насправді не вартий того, щоб так сліпо його обожнювали.

      Того дня, про який ідеться, він не мав жодних сумнівів у тому, що містеру Сіллертону Джексону більше б сподобалося, аби Арчера не було поруч з ним за столом, утім, мав особливу причину не потурати цьому його бажанню.

      Певно, старий пліткар був не від того, щоб усмак потеревенити про Еллен Оленську, а місіс Арчер і Джейні вже нетерпеливляться почути його балаканину. Але тепер, коли всім стало відомо про намір Ньюланда поріднитися з кланом Мінґоттів, при ньому всі троє напевно почуватимуться скуто, тож молодому чоловікові було цікаво – як вони викрутяться з цієї халепи.

      Спочатку розмова почалася манівцями – спершу заговорили про місіс Лемюел Стразерс.

      – Шкода, що Бофорти її запросили, – обережно зауважила місіс Арчер. – Хоча… Реґіна завжди чинить так, як накаже чоловік, а от сам Бофорт…

      – О, Бофорт геть глухий до деяких нюансів, – зараз-таки відказав містер Джексон, підозріло розглядаючи смаженого оселедця і вже в тисячний раз дивуючись: навіщо куховарка місіс Арчер постійно перетворює його на якесь вугілля.

      – Цілком згодна з вами. Цей Бофорт просто вульгарний, – сказала місіс Арчер. – Мій дідусь Ньюланд завжди наказував мамі: «Роби що хочеш, але й думати не смій про те, щоб цей хлопець, Бофорт, бодай коли-небудь познайомився з нашими дівчатками». Щоправда, його знайомство зі справжніми джентльменами, у тому числі в Англії, таки пішло йому на користь. А проте, вся його історія така таємнича…

      Поглянувши на Джейні, вона примовкла. Їм обом – матері й доньці – вже давно було добре відомо все, що стосувалося Бофорта, але на людях місіс Арчер усе ще вдавала, ніби така розмова – не про дівочі вушка.