гроші, мили машини, влаштовували розпродаж випічки, танцювальні марафони, поїздки на велосипедах, піші походи… створювали міні-бізнеси. Мене захопили їхня зрілість, відчуття власного «я», готовність тяжко працювати і відданість служінню. Водночас я вже міг спрогнозувати деякі суттєві розбіжності, яких не уникнути, коли незалежні за натурою представники покоління Z стикнуться з налаштованими на співпрацю міленіалами.
Поява представників покоління Z на ринку праці була цікавою й особисто для мене, оскільки до них належать мої діти, двоє з яких уже трудяться. Моя старша дочка, дев’ятнадцятирічна Еллі, проходить оплачуване стажування у відділі освіти штату Міннесота, а сімнадцятирічний син Йона – мій партнер по бізнесу. Я детальніше розповім про це далі. А от плани дев’ятирічної дочки Седі куди амбітніші: вона прагне стати новою сенсацією на YouTube як співачка й авторка пісень. Обіцяю, ви дізнаєтеся про це першими.
Під час численних зустрічей із корпораціями щодо підтримки програми WE в Сполучених Штатах я помітив, що молодь називають міленіалами. Навіть самі міленіали звертаються так до молоді. Утім, витративши чимало часу на вивчення міленіалів, я зробив висновок, що їхні характерні риси не такі, як у покоління Z. Інтуїція підказувала, що ці покоління дуже відрізняються. І я добре знав: якщо керівники не усвідомлять цього – біди не уникнути.
Я також знав, що керуватися лише інтуїцією – замало, тож пішов далі, розпочавши співпрацю з Інститутом корпоративної продуктивності (i4cp) з метою проведення двох національних досліджень, присвячених ставленню представників покоління Z до трудових відносин. Ми опитали представників цього покоління віком від 15 до 21 року по всій країні, зосередившись виключно на їхньому ставленні до трудових відносин. Окрім інституту i4cp, я співпрацював із програмою інтенсивного практичного навчання бізнес-діяльності під назвою VANTAGE у школі, де навчається Йона. І ці неймовірні представники покоління Z допомагали i4cp визначити, як краще сформулювати запитання та як опитати представників свого покоління по всій країні. Не залишили вони осторонь й аналіз результатів.
Стосовно результатів. Інтуїція мене не обманула. Національні дослідження довели, що представники покоління Z зовсім не походили на міленіалів. Власне, вони цілком відрізнялися. Зрозуміло одне – покоління Z готове й прагне проявити себе на ринку праці. В їхніх головах панує кар’єра. Наші дослідження чітко довели, що представники покоління Z концентрують увагу на ній і готуються до цього з раннього віку. З одного боку я бачив, з яким ентузіазмом ці молоді люди занурювались у кар’єру, а з іншого – те, що роботодавці навіть не думали про них і не усвідомлювали, скільки робочих регламентів знову доведеться змінити.
Це спонукало мене до нового діалогу. І я почав постійно говорити про це вдома з дітьми, представниками покоління Z. І вони не цмокали язиком і не закочували очі – навпаки, активно підтримували дискусію. Ну звісно ж! Адже нарешті я говорив про їхнє покоління!
А