й на «Макінтоші».
Звісно, програмі може знадобитися більше часу, щоб працювати на «Макінтоші», ніж на РС, або навпаки. Програми, написані для конкретного універсального комп’ютера, мають тенденцію працювати на тому комп’ютері швидше, ніж перекладені програми, створені для іншої машини. Але перекладена програма все ж таки працюватиме. У реальності кожен універсальний комп’ютер може не лише змоделювати інший універсальний комп’ютер, але й зробити це ефективно. Уповільнення через переклад є відносно незначним.
Всесвіт обчислює. Його комп’ютерна мова складається з законів фізики та їхніх хімічних і біологічних наслідків. То чи можна вважати Всесвіт не чим іншим, як цифровим універсальним комп’ютером у тому розумінні, яке технічно висвітлили Черч і Тьюрінг? Дати точну наукову відповідь на це питання можливо. Ця відповідь – ні.
Гіпотеза про те, що Всесвіт може бути, по суті, цифровим комп’ютером, існує вже десятки років. У 1960-х роках Едвард Фредкін, на той час професор МТІ, та Конрад Цузе, який створив перші електронні цифрові комп’ютери в Німеччині на початку 1940-х, висунули припущення, що Всесвіт є цифровим універсальним комп’ютером. (Відносно нещодавно ця гіпотеза знайшла прихильника в особі вченого-програміста Стівена Вольфрама.) Гіпотеза є привабливою: цифрові системи прості, але все-таки здатні відтворювати поведінку будь-якого рівня складності. Зокрема, комп’ютери, чиє архітектурне тіло є імітацією структури простору та часу (так звані клітинні автомати), можуть ефективно відтворювати рухи класичних елементарних частинок та взаємодії між ними.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.