органи чуття, зберегти деталі, що допомогли б утекти.
Освіживши в пам’яті Ґабрієлеву заяву, Чендлер повернувся до Гітового допиту. Перше, що впадало в око, – подробиць про мету і напрямок його руху було мало, наче чоловікові забракло часу, щоб заздалегідь підготувати інформацію. Далі їхні історії не відрізнялися, аж поки його чимось не накачали. Гітові спогади були, безсумнівно, туманніші, пояснення, як він утік, теж були нечіткі, трохи менше наочності, деталі заблоковані страхом. Коли він згадував, його голос затремтів, наче чоловік знову опинився в тій повітці, прикутий до стіни, і намагався вирубати собі сокирою шлях на волю. Запаморочення було доречне, якщо його справді чимось накачали, але Чендлер замислився: чи не хитрощі це, чи не спроба приховати деталі? Надто старанна спроба, щоб здаватися невинним.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.