Раймонда Даґласа «Джуніора» Неша, білого, який народився в Талсі, штат Оклахома, у 1908 році. Проблеми із законом у Неша починалися з 1926 року, і він встиг посидіти в Техаській державній в’язниці за зґвалтування, збройне пограбування, завдання тілесних ушкоджень та грабіж. У Каліфорнії його розшукували за п’ятьма справами: три збройних пограбування на півночі в окрузі Окленд і два випадки, про які писали Лос-Анджелеські газети в 1944 – зґвалтування за обтяжуючих обставин та розбещення неповнолітніх. У кінці була приписка від слідчих Сан-Франциско, що Неш підозрюється в десяткові нальотів у районі Затоки і, за чутками, був одним з організаторів спроби втечі з Алькатрасу в травні 46-го. Закінчуючи знайомство з Нешем, я поглянув на його фото. Джуніор Неш виглядав як типовий недоумок з Оклахоми, жертва інцесту: витягнута форма голови, тонкі губи, маленькі очі та вуха. На вигляд – ну просто придурок.
Я подивився на інших. Лоу читав статтю про себе в «Геральд», Міллард та Сірс із кам’яними виразами на обличчях читали протокол.
– Ну, викладай уже свої хороші новини, Еллісе, – сказав Лі. – Він приїхав на гастролі до Лос-Анджелеса, так?
Лоу покрутив свій університетський значок «Фі Бета Каппа» на лацкані піджака.
– Очевидці стверджують, що він брав участь у двох пограбуваннях, що сталися за минулий вікенд у Леймерт-Парку, тому про нього й не було ані слова на планерці. Під час другого пограбування він врізав пістолетом старій жінці, і годину тому вона померла в шпиталі.
– А й-й-йак щодо с-с-спільників? – пробурмотів Гаррі Сірс.
Лоу похитав головою.
– Капітан Тірні говорив сьогодні вранці з поліцією Сан-Франциско. Вони сказали, що Неш – звір-одинак. Очевидно, в Алькатрасі він не міг діяти сам, але це був виняток. Що би…
Расс Міллард підняв руку.
– Чи є щось спільне в жертв його зґвалтувань?
– Якраз збирався сказати про це, – відповів Лоу. – Неш віддає перевагу молодим негритянкам. Молодим, ще майже дівчаткам. Усі його відомі зґвалтування – це негритянки.
– Ми проїдемося до Університетського відділку, прочитаємо, що вони там понаписували. Ставлю на те, що Неш переховується десь у Леймерт-Парк. Це білий район, але на його півдні повно чорних із Манчестеру. Так що чорненьких дівчаток там завались.
Міллард і Сірс піднялися, збираючись іти. Лоу підійшов до Лі й сказав:
– Спробуйте не вбити його, сержанте. Він цілком заслуговує цього, але все одно постарайтеся його взяти живим.
Лі всміхнувся своєю демонічною посмішкою.
– Я постараюся, сер. Але ви обов’язково його вбийте на суді. Виборці хочуть, аби таких хлопців підсмажували на стільці, щоб спати спокійно.
Нашою першою зупинкою був відділок Університет. Їх начальник показав нам звіти й попросив не гаяти часу на пошуки біля двох пограбованих магазинів, бо цим уже зайнялися Міллард і Сірс, намагаючись скласти детальний опис автівки Неша, орієнтовно – новенький білий седан. Капітан Джек телефоном розповів хлопцям з Університетского відділку про потяг