підтримку з його боку (хоч направду підтримки вони не мають узагалі) лишаються поза його увагою.
Якось мені довелося мати справу з класичним прикладом Героя-одинака. Це був віце-президент компанії, що проводив на роботі більше часу, ніж будь-хто. Його підлеглим бракувало як навантаження, так і практичних навичок, а керівник із головою поринав у проблеми. Коли я працював над узгодженням бюджету з одним із його підлеглих (бо йому ніколи було робити такі речі), він зазирнув до нашого кабінету й поцікавився: «А що це ви робите?» – «Ми узгоджуємо бюджет, – відповів я. – А ви?» – «А я саме займався продажами, щоб за все це заплатити!» – саркастично кинув він.
Організація під керівництвом Героя-одинака не здатна до зростання, оскільки сам він до цього не здатен. Такий керівник надто негнучкий та прямолінійний. Він може, як ми переконаємося згодом, дуже легко «перегоріти» та більше не відповідати вимогам часу. Після такого керівника завжди лишається цілий штат погано навчених працівників. А оскільки навчати він не має часу, поділити власні обов’язки з кимось іще він просто не в змозі.
«Герой-одинак» виконує одну з необхідних функцій управління, проте самої по собі цієї ролі недостатньо.
Особистий стиль
Функція: досягнення конкретних результатів.
Спосіб досягнення успіху: «брати й робити».
Переважна модель поведінки: постійна зайнятість.
Зосередження уваги: на завданні, що виконується.
Найвизначніші особисті риси: повна відданість сфері своєї діяльності; надзвичайна працездатність.
Оцінює себе: за кількістю зусиль, що їх він докладає.
Типові скарги: «у добі замало годин»; «забагато роботи»; «недостатньо часу».
Спосіб ухвалення рішень: цілковита необдуманість; діяти – передусім, думати й слухати – потім.
У разі появи вільного часу: знайде собі ще якоїсь роботи.
Уподобання у виборі підлеглих: «хлопчики на побігеньках», що завжди до його послуг; «посильні»; люди, що «братимуть і робитимуть», не думаючи навіщо; люди, схожі на нього.
Підлеглі
Стиль підлеглих: «посильні».
Підлеглі можуть отримати підвищення: якщо вони завжди «під рукою» та з ентузіазмом сприймають будь-які доручення; якщо вони виконують свою роботу – байдуже, як чи навіщо.
За що підлеглі отримують схвалення керівника: за результати.
Підлеглі не повідомляють керівнику: кількість роботи, яку вони можуть виконати насправді.
Що не так у поведінці підлеглих: чекаючи, доки їм дадуть якесь доручення, вони б’ють байдики.
Розпорядження часом, наради, спосіб управління
Керівник приходить і йде з роботи: приходить першим, іде останнім.
Підлеглі приходять і йдуть із роботи: приходять пізніше за керівника та йдуть раніше за нього.
Наради: