Kilwinning, Scotland), забов’язав своїх членів платити по 10 шотландських фунтів і 10 шилінгів за свої рукавички.
В «спекулятивному» масонстві первинний внесок для нового учня включав вартість рукавичок, якими він був забов’язаний забезпечити всіх «братів». Існував навіть особливий термін – «одягнути ложу». В «Конституції» Джеймса Андерсона, «Вельмишановного Майстра масонської ложі, Великого Привратника Великої Ложі Лондона та Вестмінстера» є стаття про те, що кожен новий брат забов’язаний «одягнути ложу». Протоколи іншої ложі, датовані 1674—1675 рр., свідчать: вартість членських внесків стягувалася на основі вартості рукавичок для всіх членів ложі. В ложі м. Ебердін (англ.: Aberdeen, Scotland) кожен учень повинен був заплатити певну суму або іншу вартість за пару рукавичок та полотняний фартух для кожного брата ложі (XVII ст.).
Використання тканини замість шкіри при виробленні т. зв. «запонів» (ритуальних масонських фартухів, які використовуються виключно при проведенні вільномулярських праць. – Д. Я.) пояснюється високорозвиненим виробництвом льону у цій місцевості – тканини було вдосталь, натомість шкіра була значно дорожче та і знайти її було складніше. …
Звичай носити рукавички в наш час не є обов’язковим для всіх Вільних мулярів. Наприклад, з початку ХІХ століття в ритуалі «Емулейшен» (англ.: Emulation Lodge of Improvement; фр.: Rite emulation; укр.: Англійський ритуал або «Ритуал союзу») – основному ритуалі Об’єднаної Великої Ложі Англії з 1813 р., що виконує функцію об’єднуючого ритуалу для стародавніх та сучасних лож, про рукавички не згадується. Тобто цей звичай не є загальним.
Натомість рукавички широко використовуються в континентальній європейській ритуальній практиці, особливо в ложах, які працюють за Стародавнім та Прийнятим Шотландським Статутом (англ.: Ancient and Accepted Scottish Rite, заснований 1801 р.).
Цей ритуал передбачає вручення однієї або двох пар рукавичок новопосвяченому «братові». Одна з них призначалася для нього, друга пара – для супутниці життя новопосвяченого, була символом великої поваги, з якою вільні мулярі ставляться до своїх дружин.
Підсумок.
У масонському світі символізм рукавичок пов’язаний, в першу чергу, із захистом, який вони дають рукам, відокремлюючи їх від навколишнього «профанського» простору. Саме тому загальноприйнятим є звичай знімати одну чи обидві рукавички під час священної промови, коли потрібно ритуально доторкнутися до Книг Священного Закону (Тори, Нового Завіту, Корану). Це символізує відсутність будь-яких перешкод між людиною, яка складає присягу, і словом Божим – адже тільки тоді дія, присяга або зобов’язання набувають сакрального статусу. Згідно із масонськими поняттями, зняти рукавичку необхідно при промові будь-якої присяги. В цьому випадку оголена рука символізує оголену душу людини та її готовність відповідати перед людьми у випадку порушення цієї присяги. Зняття рукавичок символізує і духовну, і емоційну, і розумову єдність «братів», між якими не повинно бути ніяких