ухилу: коли мої ровесники вже нахвалялися своєю готовністю до збройної боротьби за свободу, яка марилася їм у романтичних мріях й ціни якій скласти ще не могли, – мені моя підступна доля вручила перо, з яким я, немов із гострою шпагою, й нині пробиваюся крізь майже столітню брилу часу.
Й коли весь світ сколихнула жорстока кривда, заподіяна маленькому шматкові української землі, названої Срібною, яку німецький божевілець цинічно віддав на поталу мадярським бузувірам, – на Червоному полі біля Хуста заяріла на весь світ кривава рана, й зжахнувся люд від побаченого: завойовник не стільки дбав про користь, як заспокоював свою садистську жагу руйнацією, і це його задовольняло достоту так, як стадо диких вепрів удовольняється сваволею на полях, де залишився в земному поросі картопляний дух, як, зрештою, задовольняється нині московський бандит диким шабашем на сплюндрованому Донбасі…
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.