Лубенській сотні у с. Воробйові і хату, в якій жив мірошник (1745). За ним записаний у Пирятинській сотні хутір на 6 дворів. Д.: N Яківна Кичкаровська, донька городового отамана пирятинського. Мав сина Олексія – бунчукового товариша.»
А вот эти люди скорее всего если и родичи, то где-то глубже, в боковых ветках по отношению к моей:
«1. Косенко Григорій (? – ран. 1779) – полковий комісар Київського полку, абшитований військовий товариш. Д.: Дарія NN (? – 1780 -?), мешкала у Кобизькій сотні.
2. Косенко Мойсей – наказний сотник 1-ї Вавринської сотні Прилуцького полку (1726).
3. Косенко Олексій Григорович (1757 -?) – службу розпочав з 1764 p., отаман сотенний (з 1775), значковий товариш Київського полку (з 1777)».
Но вернёмся в Сухоносовку и её окрестности, в 1720 г., когда жил Иван Колотовский-Самойлович. В книге «Край Григория Сковороды» о нём много упоминаний:
1. «с. МОКІЇВКА. На час проведення Генерального слідства про маєтності (1729 —1730 р.р.) в селі було 18 дворів, отже, час заселення села – кінець ХУІІ— поч. ХУІІІ ст.
Жалувана грамота на село було видана колишньому наказному полковникові Леонтію Кічкаровському: «респектуючи… на давние признатние войсковые заслуги пана Леонтия Кичкаровского, знатного товарища войскового, в тых военных случаях не менше ронившего, яко и тепер на той же службе монаршой зостаючого взглядом оных прислуг» 1. Тут були володінння значкового товариша Лубенського полку мешканця с. Сухоносівки І. Самойловича – Колотовського, (1734 р.-16 підданих), вдови хорунжого полковника Ірини Самойлович (1787). Назву отримало від імені одного з перших поселенців – Мокія, який переселився на берег річечки Вергунки з містечка Куріньки»
2. «Писар Лубенського полку Л. Кичкарівський за гетьманським універсалом і царською грамотою володів селом Луговиками і 3 млинами. Частину прибутківз млинів на річках Сулі, Руді, Хвощовій отримував лубенський полковий осавул А. Петровський. Мала млини і козацька старшина краю: значкові товариші Лубенського полку Василь Христич в Нехристівці, Іван Колотовський – Самойлович, житель Сухоносівки в с. Вороб’ї та інші.»
3. «У військових походах брали участь: у Сулацькому (1722—1724) – Опанас Лукич Шостак (Чорнуська), у Кримському (1736) – значкові товариші Лубенського полку Іван Колотовський – Самойлович, Данило Семенович Лютенський (Чорнуська), у 1736 р. в Царичанському – значкові товариші Лубенського полку Василь Лаврінович Христич, Данило Семенович Лютенський, в 1761 р. в Задніпровському поході був Яким Климович Христич, у Коломацькому – Клим Тимофійович Піщанський (Чорнуська сотня), Семен Максимович два рази брав участь в Ладожських походах, а сотник цієї сотні П. Троцький, за дорученням генерального хорунжого Я. Горленка, привів 6 сотень під Царичанку, не чекаючи на весь Лубенський полк.»
В «Краю Григория Сковороды» упоминаются (в связи с помощью Свято-Троицкому Красногорскому монастырю – совместно) примерно за 1716 год Иван и Лаврин Колоты из с. Сухоносовка, а также Клим Касяненко:
«В монастирі був Троїцький храм.