ковзанах на подряпаній дощатій підлозі.
Розділ 16
До його поштової скриньки вкинули фотографію, на якій було зображено переляканого та закривавленого сержанта Еда Екслі. Підпису на звороті не виявилося, але в ньому не було й потреби: негатив залишився у Стенсленда та Вайта як страховка на випадок, якщо Ед надумає їх здати.
Шоста ранку. Ед сам у кімнаті для інструктажу. Садна на підборідді свербіли; через те, що зуби хитаються після удару, він не може нормально поїсти. Уже більше тридцяти годин пройшло, а руки в нього й досі тремтять.
Ось і розплата.
Він нічого не сказав батькові; не можна було допустити, аби чутки докотилися до Паркера з Відділу внутрішніх розслідувань. Бо тоді Бад Вайт почне мститися по-справжньому: він – людина Дадлі Сміта, той забрав його до себе у Відділ убивств і, очевидно, планує зробити з нього свого головного помічника. А ось Стенсленд набагато вразливіший: на випробувальному терміні, працює на Ейба Тайтелбаума, раніше був одним із биків Мікі Коена. Алкаш, який коли-небудь обов’язково повернеться до тюрми.
Що ж, Ед також зможе дати здачі.
За гроші з материних запасів він найняв двох хлопців з офісу шерифа. Ці двоє мали сісти йому на хвоста – і нехай тільки він спробує бодай трошки порушити правила умовного звільнення.
О-о-о, тоді він дізнається, де раки зимують.
Ед взявся за папери. Шлунок йому крутило: він давно не їв, кобура із паском тягнула вниз завеликі штани. Раптом динамік вибухнув страшним голосом:
– Увага! Бар «Нічна сова», один-вісім-два-чотири по Черокі! Масове вбивство! Код три!
Ед схопився на рівні ноги, відштовхнувши убік стілець. На місці нікого із детективів більше не було – цей випадок його.
На розі Голлівуд і Черокі було повно патрульних автомобілів; копи відгороджували стрічками місце злочину. Нікого з хлопців у цивільному не було – схоже, він і справді прибув найпершим.
Ед вимкнув сирену і вийшов з машини. До нього тут же підбіг патрульний.
– Завалили купу людей. Можливо, серед жертв є й кілька жінок. Це я їх знайшов, заїхав кави випити, а на дверях табличка «Зачинено у зв’язку із хворобою». Чуваче, «Нічна сова» взагалі ніколи не зачиняється. Усередині було темно, і я вже тоді почав підозрювати, що сталося щось недобре. Екслі, це, взагалі-то, не твоя ділянка, тут мають хлопці з центру бути, тому…
Екслі мовчки відштовхнув його й попрямував до дверей. На них і справді була табличка: «Зачинено завдяки хворобі». Ед увійшов і спробував одразу закарбувати в пам’яті усе побачене.
Довге прямокутне приміщення. Праворуч – ряд столиків із чотирма стільцями при кожному. На стінах – фотошпалери з малюнком із совами на ньому. На підлозі – лінолеум у шахову клітинку. Ліворуч – барна стійка і з десяток високих стільців біля неї. За стійкою – службовий прохід та кухня, на стінах якої висіли пательні й лопатки, тут же стояв столик для брудного посуду. Ліворуч від стійки – каса.
Відкрита,