тонкі губи. Крокодил здивувався, побачивши сльози в її маленьких очах:
– Будь дуже уважний, Махайроде.
– Я й так дуже уважний, Шано.
Кілька секунд жінка ніби силкувалася щось додати і добирала слова. Потім опустила погляд – і пропала, розтанула, і Крокодилові відкрилася будівля в лісі – дім-хижа, схожий на той, у якому був офіс міграційної служби.
– Який ти неспокійний, мігранте, – сказав Айра, не обертаючись. – 3 тобою багато клопоту.
Крокодил перевів подих:
– Аж ніяк. Жодних.
Айра обернувся. Його очі, звичайно мутнуваті, тепер здавалися залитими пластмасою. Ніби Айра начепив матові контактні лінзи.
– Я шукав дорогу до табору, – сказав Крокодил.
– А, – сказав Айра, помовчавши, – до табору. Зараз підемо. Сонце заходить.
І попрямував до будинку, не пустивши ні пари з уст. Крокодил завагався; Айра обернувся з порога:
– Заходь…
Крокодил увійшов, не відчуваючи східців під огрубілими розтоптаними ступнями.
– Можеш сісти.
Ні трави, ні меблів усередині будинку не було. Підлога, Крокодилові на щастя, виявилася з гладенького дерева – як стільниця. Він усівся в куточку й підібрав зболені ноги; Айра підійшов до вузького вікна без фіранок і вмостився на підвіконні:
– У тому, що ти провалиш випробування, я особисто не сумніваюся.
Крокодил промовчав.
– Я можу відправити тебе на материк просто сьогодні, – вів далі Айра. – За результатами тесту на регенерацію. Однак, наскільки я розумію, тобі хотілось би затриматися надовше.
Крокодил закусив губу.
– Попрацюй провокатором, – довірчо запропонував Айра. – Я даватиму тобі завдання щодо конкретних претендентів. А ти маніпулюватимеш. Майже як із Камор-Балом.
Крокодил відчув, як сильно втомився за останні дні.
– Хочеш, аби я допомагав тобі зрізати пацанву?
– Аби ти допомагав їм виявити себе. Вони задля того сюди й приїхали.
– Поясни мені критерій, – заходився просити Крокодил. – Поясни, навіщо повноправному громадянину бігати по вугіллю?
За спиною Айри в сутінковому лісі загорялися на гілках бузкові плями – колонії місцевих комах, що світяться в темряві.
– Проба – це ритуал, це ініціація, – вагомо сказав Айра. – Це маленький спектакль. Та ще це інструмент, і не тільки добору, але й виховання. Інструмент удосконалення людини. Зрозуміло тобі, мігранте?
– До чого тут життя в лісі й біганина по вугіллю?
– Підготовка до Проби зумовлює систему мотивацій. Людина знає, що долати страх і лінощі почесно. Що бути воїном хоч раз у житті необхідно. Хлопці й дівчата мріють пройти випробування, хоча залежним бути спокійніше. Діти мігрантів, які потрапили на Раа в дитинстві, мріють скласти Пробу, складають – і перестають бути мігрантами.
– Тобто це величезна маніпуляція, – сказав Крокодил. Айра звів брови.
– Нав'язування чужих цілей, – пояснив Крокодил. – Причому з пелюшок. Культ відповідності сподіванням – будь таким, яким суспільство