Вона поставила дві ядерні держави на межу війни. А ще провістила великий технологічний зсув. Сотні свідків – на місці й здалеку – створили такий обсяг інформації, зібрати який колись можна було протягом кількох місяців копіткої роботи. Поєднуючи окремі акаунти, онлайн-спільнота сплела фрагменти даних у єдине ціле. Це було схоже на дедалі більше з’єднання синапсів величезного електричного мозку.
На позначення цього поняття є спеціальне слово: «краудсорсинг». Йдеться про ідею, що роками не сходила з вуст проповідників Кремнієвої долини, була задумана як новий спосіб зовнішнього підряду щодо програмного забезпечення, коли Інтернет зводитиме людей разом, щоб працювати колективно, швидше та дешевше, ніж будь-коли раніше. Коли використання соцмереж злетіло до небес, перспектива краудсорсингу переросла бізнес-галузь. Мумбаї вперше яскраво продемонструвало цю концепцію в дії. Далі прикладів тільки побільшало.
За своєю суттю краудсорсинг пов’язаний із перерозподілом влади – передаванням впливу багатьом, на противагу ситуації в минулому, коли цей вплив належав обраним. Іноді краудсорсинг пов’язаний з більшою обізнаністю, іноді – з грошима (тоді це «краудфандинг»). Він може дати старт новим підприємствам чи надати підтримку людям, що колись поневірялися в тіні. Наприклад, саме завдяки краудсорсингу сімдесятирічний соціаліст Берні Сандерс став лідером збору коштів під час президентських виборів у США 2016 року, залучивши 218 млн доларів онлайн.
Звісно, як і будь-який корисний інструмент, краудсорсинг також пристосований до потреб війни. Покоління тому син саудівського мільярдера започаткував Аль-Каїду. На час громадянської війни в Сирії та розквіту ІДІЛ Інтернет став «улюбленою ареною збору коштів» для тероризму. З тих самих причин він показав себе таким ефективним для стартапів, неприбуткових організацій та політичних кампаній. Краудсорсинг не лише дозволяє широке географічне охоплення. Він розширює коло донорів, на особистому рівні пов’язуючи навіть найменшого з них із одержувачем пожертви. Згідно з повідомленням журналу The Economist, це був фактично один з ключових факторів, що підживлювали багаторічну громадянську війну в Сирії. Бойовики черпали потрібні кошти, навчившись «збирати гроші на свою війну за допомогою Instagram, Facebook та YouTube. В обмін на відчуття того, на що насправді схожа війна, вони просили пожертви через PayPal. Фактично бойовики продавали свою війну онлайн».
Ніби на пораду гуру цифрового маркетингу, сирійські збройні угруповання формували свої повідомлення так, щоб представляти інтереси донорів. Багато з перших сирійських повстанців прагнули встановити вільну, світську демократію. Але така перспектива не приваблювала фундаменталістських донорів з багатих арабських держав. Отже, щоб краще продавати зусилля онлайн, навіть світські бойовики відростили довгі бороди та потурбувалися, щоб пересипати відео своїх атак вигуками «Аллах Акбар» (Бог великий).
Збирачі