Малими Пєнінами та Сниською Магурою проходить на схід гірський хребет, який входить у Любовлянське плоскогір’я.
На південь та південний схід за рікою Попрад розташовані Левоцькі гори. На півдні від них знаходиться Горнадська котловина з Чорною горою (1240 м). Тут випливає ряд рік, а ріка Славківка відокремлює Левоцькі гори від Браниського хребта, який входить у західну частину Шариського плоскогір’я.
На північному сході від Левоцьких гір розташовані Чергівські гори з двома верхами – Мінчалем та Великою Явориною. На східній частині Чергівських гір випливає річка Секчів, яка спадає у ріку Торису. На схід від Пряшева розміщені Пряшівські гори – довгий хребет проходить між річками Торисою та Поплею і переходить в Угорщину.
На Лемківщині проходить вододіл головних річкових басейнів. Ріки Ослава, Вислок, Яселка, Вислока та Ропа випливають з північного схилу Низького Бескиду та Бескиду. Крім річки Попрад, яка витікає зі Словаччини і впадає до Дунця, усі ріки зі своїми притоками пливуть майже паралельно з гірськими хребтами на північ і утворюють Горлицько-Сяноцьку котловину. Ослава впадає в ріку Сян, Яселка та Ропа – у Вислоку. На півночі ріки Сян, Вислока впадають у ріку Вислу.
Гірські ріки, які витікають з південних схилів Низького і Полонинського Бескидів: Видранка, Вправа, Удава та Ціроха, впадають у ріки Лабірець та Ондаву. Лабірець, Ондава та їх притоки пливуть тут рівнобіжно, створюючи широкі долини. Біля Паннонської низини сповільнюється течія рік. Для протидії розливу ріки Ондави поглиблено її корито, щоб у час повені води могли швидше спливати до Латориці та Бодрогу, які спадають у ріку Тису.
На південному сході Низького Бескиду та з північних схилів Чергівських гір витікають ріки Топля та Ториса і пливуть на південний схід у напрямку Паннонської низини. Топля впадає в ріку Ондаву, а Ториса – в Горнад.
Ґрунти на Лемківщині різноманітні, але переважають так звані буроземи, які сформовані на вивітрених схилах фліту та під покриттям букових, смерекових, ялинових лісів. Ґрунти дещо плиткі, кам’янисті. Лісовий бурозем в основному покритий неглибоким шаром лісової підстилки, а під ним знаходяться темнобрунатний або темно-сіро-брунатний, багатий на гумус шар з дрібним (різної величини) камінням.
Плиткі ґрунти знаходяться на стрімких схилах, глибші зустрічаються на вододілах, вулканічних скелях і пісковиках, які легко розкладаються. Багатий на вапно фліт не допускає кислоти до нижчих шарів землі. Під ялиновими деревами з плиткою системою коренів дерев земля найбільш заквашена близько до поверхні. Під буковим лісом, де коріння глибоке, найкисліший рівень. Земля збагачена перегноєм (від 10 до 15 %) під лісовим покривом, помірно збагачена – під пасовищами і лише 3–5 % цей показник сягає під орною землею.
Землі, які сформувалися під альпійський долинами Полонинського Бескиду, мають близько до поверхні землі дернисту верству.
На вододілах в місцях малого спаду води лісові буроземи сприяють нагромадженню торфу. Гірські